Блог об Оружии и Самозащите

− Закон України про зброю

Закон України про зброю

Розділ 1. Загальні положення

Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі спеціальні терміни вживаються в такому значенні:

- державні органи - органи державної влади та інші державні органи;

- посадові особи - це особи, які постійно чи тимчасово здійснюють функції представників влади, а також займають постійно чи тимчасово на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форм власності посади, пов'язані з виконанням організаційно - розпорядчих або адміністративно - господарчих обов'язків, або виконують такі обов'язки за спеціальним повноваженням.

- підприємства, що мають особливі статутні завдання - підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, яким чинним законодавством України дозволено володіння чи користування зброєю для виконання виробничих, охоронних або інших, пов'язаних з обігом зброї, функцій;

- зброя - пристрої, прилади і предмети, спеціально виготовлені, конструктивно призначені і технічно придатні для ураження живої або іншої цілі і які не мають іншого виробничого чи господарсько-побутового призначення;
- основні частини зброї - частини зброї, що визначають її функціональне призначення і підлягають клеймуванню та нумеруванню на виробництві;

- вогнепальна зброя - зброя, призначена для ураження цілі на віддалі метальним снарядом, що приводиться в рух миттєвим вивільненням хімічної енергії заряду пороху чи іншої речовини;

- стрілецька вогнепальна зброя - вогнепальна зброя, калібр ствола якої не перевищує 25 міліметрів;

- нарізна вогнепальна зброя - вогнепальна зброя, що має спіральні нарізи у направляючій частині ствола і призначена, в основному, для кульової стрільби;

- гладкоствольна вогнепальна зброя - це вид вогнепальної зброї з гладкими стволами, гладкоствольні рушниці із свердловиною "парадокс" з нарізами 100-140мм на початку або в кінці ствола, гладкоствольні рушниці з свердловиною "сюпра";

- комбінована зброя - вид вогнепальної зброї, що одночасно поєднує нарізні та гладкі стволи або має при гладкому каналі ствола нарізне свердління біля дульного зрізу;

- бойові припаси - пристрої, конструктивно призначені й технічно придатні для пострілу зі зброї відповідного виду з метою ураження живої чи іншої цілі снарядом (кулею, шротом тощо);

- пневматична зброя - зброя, призначена для ураження цілі на віддалі метальним снарядом (кулею), що приводиться в рух енергією стиснутих газів або повітря;
- холодна зброя - зброя, призначена для ураження цілі шляхом використання лише м'язової сили людини або механічної енергії;

- холодна ручна зброя - холодна зброя, яка утримується руками людини і використовується для ураження цілі при безпосередньому контакті з нею;
- холодна метальна зброя - холодна зброя, призначена для ураження цілі на віддалі метальним снарядом, приведеним у дію механічним пристроєм чи мускульною енергією людини;

- військова зброя - зброя, що перебуває на озброєнні Збройних Сил України та інших військових формувань і призначена для вирішення бойових та оперативно-службових завдань з метою забезпечення виконання покладених на них функцій;

- службово-штатна зброя - службово-штатною зброєю вважається короткоствольна нарізна (крім автоматичної), довгоствольна нарізна (крім автоматичної), гладкоствольна довгоствольна зброя, нарізна мисливська, придбана в порядку встановленому цим Законом та іншими законодавчими актами України, міністерствами, іншими центральними органами державної влади, підприємствами, установами й організаціями незалежно від форм власності, що мають особливі статутні завдання, для озброєння особового складу охорони, своїх працівників, посадових осіб, яким згідно із законодавством та видом діяльності дозволено користуватися зброєю;
- цивільна зброя - зброя, призначена для використання громадянами з метою індивідуального захисту, полювання і зайняття спортом;
- несучасна зброя - знята з виробництва та озброєння Збройних Сил України та інших військових формувань зброя, до якої не виготовляються боєприпаси, а також зброя зазначеного вище типу, виготовлена в сучасних умовах в одиничних екземплярах та малих партіях спеціально для виставок (експозицій) та колекціонування;
- газова зброя - вид ствольної зброї (пістолети і револьвери калібром до 12 мм), призначеної для тимчасового ураження живої цілі на обмеженій відстані або площі речовинами сльозоточивої та подразнюючої дії;
- саморобна зброя - зброя, повністю або частково виготовлена в кустарних умовах без відповідного дозволу;
- перероблена зброя - зброя заводського виготовлення, яка внаслідок внесення технічних змін в кустарних умовах без відповідного дозволу, набула нові якості (менші розміри, придатність до автоматичної стрільби тощо);

- обіг зброї - виробництво, ремонт, реалізація, придбання, користування, носіння, застосування, зберігання, колекціонування, передача, перевезення, експорт, імпорт, ввезення, транзитне перевезення та вивезення з території України зброї та її основних частин;

- виробництво зброї та боєприпасів - це виготовлення зброї, її основних частин та (або) складання зброї, виготовлення або спорядження боєприпасів чи виготовлення піротехнічних сумішей до них;

- реалізація зброї - торгівля зброєю, основними частинами до неї, боєприпасами, патронами відповідно до отриманих ліцензій та на підставі виданих дозволів;

- ремонт зброї - це лагодження, реставрація чи переробка зброї шляхом усунення пошкоджень, заміни, відновлення або відповідної обробки спрацьованих деталей;

- зберігання зброї (боєприпасів) - володіння ними у місці, що не знаходиться безпосередньо при особі;

- носіння зброї - носіння зарядженої зброї особою поза місцем її постійного зберігання;

- перевезення (перенесення) зброї та боєприпасів - транспортування їх як багажу, або разом з собою у стані, що виключає можливість миттєвого застосування зброї;

- стан, що виключає можливість миттєвого застосування зброї - зброя у розрядженому, розібраному стані;

- застосування зброї - здійснення умисного прицільного пострілу, або інший спосіб використання бойових властивостей зброї з метою ураження живої чи іншої цілі, подачі сигналу тощо;

- сертифікація зброї і бойових припасів - підтвердження уповноваженими державними органами відповідності тактико-технічних даних конкретних видів і типів зброї, бойових припасів до неї обов'язковим вимогам нормативно-правових актів із стандартизації.

Стаття 2. Класифікація зброї

Залежно від тактико-технічних даних, призначення і способу виготовлення вся зброя поділяється на такі види:
1. Військова
2. Службово-штатна
3. Цивільна:
а) мисливська
б) спортивна
в) нагородна
г) самооборони
д) сигнальна
є) колекційна
4. Холодна
5. Учбова (імітаційна)
6.Саморобна.
Окремі види зброї можуть поділятися на системи й моделі.
Приналежність конкретних зразків зброї (крім саморобної) до зазначених типів і видів, а також до систем і моделей встановлюється у Державному збройовому кадастрі України.

Стаття 3. Державний збройовий кадастр

Державний збройовий кадастр - офіційний збірник систематизованих відомостей про зброю і боєприпаси, обіг яких дозволений на території України.

Державний збройовий кадастр видається і ведеться Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації (Держстандартом України). Відомості про зброю заносяться до Державного збройового кадастру Держстандартом України на підставі позитивних результатів сертифікації на протязі одного місяця з дня й завершення.

Кадастр перевидається один раз на п'ять років.

Держстандарт України два рази на рік публікує систематизовані відомості про внесення змін і доповнень до Державного збройового кадастру.

Стаття 4. Сертифікація зброї та боєприпасів

Обов'язковій сертифікації підлягає зброя та бойові припаси, які виробляються в Україні або ввозяться для реалізації на її територію з-за кордону. Несучасна колекційна зброя не підлягає сертифікації.

Ввезення зброї та боєприпасів з інших країн для проведення їх сертифікації здійснюється у відповідності зі статтею 13 цього Закону.

Сертифікація зброї та боєприпасів проводиться Держстандартом України та його органами в порядку та у відповідності з вимогами, встановленими чинним законодавством України, а також діючими на її території міжнародними нормами. Сертифікація зброї та боєприпасів здійснюється за заявками виробників чи осіб, що ввозять зброю та боєприпаси на територію України з метою її реалізації, протягом тридцяти днів після подання необхідних документів. За проведення сертифікації зброї сплачується державне мито.

Розділ ІІ. Основи обігу зброї та боєприпасів до неї

Стаття 5. Порядок обігу зброї

Порядок обігу зброї встановлюється і регулюється цим Законом, іншими законодавчими актами, а також постановами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими уповноваженими державними органами.

Встановлені правила обігу зброї поширюються також на її основні частини та бойові припаси.

Стаття 6. Обмеження обігу зброї

На території України забороняється:

1) обіг зброї, не внесеної до Державного збройового кадастру (крім несучасної зброї);

2) незаконний обіг зброї та бойових припасів до зброї;

3) обіг саморобної та переробленої зброї, а також вкладних до гладкоствольної зброї нарізних стволів;

4) обіг пристосованих для використання в якості зброї предметів ударної, дробильної та метальної дії (кастетів, кистенів, нунчаків, метальних зірок - сюрикенів, метальних ножів, та інших предметів ударно-дробильної дії, за винятком спортивних снарядів);

5)обіг зброї, що своєю формою імітує безпечні предмети;

6) обіг як службово-штатної та цивільної зброї:

- вогнепальної автоматичної самострільної зброї, тобто зброї, призначеної для безперервної та одиночної стрільби;

- зброї, що має конструкцію, яка дозволяє складати чи розбирати ії таким чином, що при цьому не втрачається здатність здійснення пострілу;

7) встановлення на службово-штатній та цивільній зброї пристроїв для безшумної стрільби і нічних прицілів, які знаходяться на озброєнні у Збройних Силах України та інших військових формуваннях;

8) зберігання та використання за межами спортивних об'єктів і придбання громадянами вогнепальної спортивної нарізної зброї, холодної метальної і клинкової спортивної зброї, пневматичної зброї кінетичною енергією 7,5 Дж і більше, крім випадків, передбачених чинним законодавством;

9) пересилання зброї;

10) носіння зброї громадянами під час проведення масових публічних заходів;

11) носіння з метою особистого захисту холодної і вогнепальної довгоствольної зброї за винятком осіб, яким таке право надане чинним законодавством;

12) придбання, зберігання і використання громадянами бойових припасів з кулями бронебійної, запалювальної чи розривної дії, куль зі зміщеним центром ваги, зі шротовими зарядами до пістолетів і револьверів, а також патронів споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, недопущених Міністерством охорони здоров'я України до використання;

13) перебування у власності громадян, об'єднань громадян військової та службово-штатної зброї.

Стаття 7. Виробництво зброї та боєприпасів, ремонт зброї

Виробництво зброї, крім військової, її вузлів, частин, їх складання, переробка чи ремонт з метою відновлення втрачених вражаючих властивостей та виготовлення бойових припасів і патронів, їх компонентів, а також реалізація зброї, її вузлів і частин, бойових припасів і патронів та їх компонентів здійснюються підприємствами, організаціями та громадянами на підставі ліцензій, що видаються Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом.

Без відповідних ліцензій виготовлення, ремонт і реалізація зброї, бойових припасів і патронів не допускається.

Виробництво, ремонт і реалізація окремих видів зброї здійснюються в порядку, встановленому цим Законом та іншими законодавчими актами України.

Виробники зброї, бойових припасів і патронів мають право:
власності або повного господарського відання на виготовлену зброю, бойові припаси і патрони, а також на прибутки від їх реалізації;

виготовляти зброю, бойові припаси і патрони відповідно виданої ліцензії та продавати їх замовникам;

здійснювати конструкторські розробки і випробовувати виготовлені зброю, бойові припаси і патрони в порядку, встановленому законодавством України.

Виробники зброї, бойових припасів і патронів зобов'язані:
забезпечувати відповідність виготовлених зброї, бойових припасів і патронів державним стандартам;

засвідчувати виготовлену зброю маркувальними позначками і обліковими номерами, а бойові припаси і патрони - маркувальними позначками;

вести облік виготовлених зброї, бойових припасів і патронів;

забезпечувати схоронність виготовлених зброї, бойових припасів і патронів і запасних частин до неї та компонентів бойових припасів і патронів;

мати сертифікати на всі види зброї, бойових припасів і патронів, що виготовляються;

продавати виготовлені зброю, бойові припаси і патрони.

Спорядженням патронів до мисливської вогнепальної гладкоствольної зброї можуть займатися власники такої зброї для особистого користування за наявності дозволу на її зберігання і носіння.

Військова зброя та бойові припаси до неї виготовляються за заявками Збройних Сил України, інших військових формувань та Міністерства внутрішніх справ України , а також державних органів, що здійснюють постачання такої зброї іншим державам, на державних підприємствах у порядку, встановленому цим Законом та законодавством України.

Стаття 8. Реалізація вогнепальної зброї та боєприпасів до неї

Порядок реалізації військової зброї та боєприпасів до неї визначається Кабінетом Міністрів України.

Реалізацію службово-штатної та цивільної зброї і боєприпасів до неї здійснюють суб'єкти господарювання, які мають відповідну ліцензію. Порядок і умови реалізації цивільної та службово-штатної зброї визначається чинним законодавством та іншими нормативно-правовими актами України.

Стаття 9. Суб'єкти, що мають право на придбання зброї

Право на придбання відповідних видів зброї і бойових припасів на території України мають:

- державні органи;

- підприємства, установи та організації незалежно від форми власності для озброєння особового складу охорони, своїх працівників і посадових осіб, яким згідно з законодавством та видом діяльності дозволено користуватися зброєю (далі - підприємства, установи і організації, що мають особливі статутні завдання);

- суб'єкти, які згідно з чинним законодавством займаються виробництвом, ремонтом, реалізацією зброї та бойових припасів, утриманням стрілецьких тирів, стрільбищ, мисливських стендів, та інші, яким таке право надане чинним законодавством;

- спортивні та мисливські організації;

-(юридичні і фізичні особи) установи культури, що експонують колекції зброї, або використовують зброю під час кінозйомок чи проведення циркових вистав за участю хижих звірів;

- громадяни України;

- іноземні громадяни та іноземні юридичні особи у порядку, визначеному цим Законом.

Посадові особи, які підлягають державному захисту відповідно до законодавства України, мають право отримувати в тимчасове користування службово-штатну зброю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом.

Стаття 10. Придбання службово - штатної зброї

Державні органи, підприємства, що мають особливі статутні завдання та суб'єкти підприємницької діяльності, які мають право на придбання службово - штатної зброї, придбавають її за дозволами органів внутрішніх справ відповідно до статті 11 цього Закону.

Придбання нарізної службово-штатної зброї та боєприпасів до неї здійснюється за заявками, що надсилаються через Міністерство внутрішніх справ України до Міністерства оборони України, а також шляхом придбання їх у інших суб'єктів, що мають право на реалізацію відповідних видів зброї, у тому числі за кордоном у порядку, встановленому цим Законом.

Стаття 11. Придбання зброї самооборони

Громадяни України набувають право на придбання зброї самооборони та боєприпасів до неї за наявності дозволу на зброю, передбаченого статтею 11 цього Закону, що видається окремо на кожен з наступних видів зброї:

- на вогнепальну гладкоствольну мисливську зброю і боєприпаси до неї, газові пістолети і револьвери, патрони до яких заряджені речовинами сльозоточивої та дратівної дії, пістолети і револьвери вітчизняного виробництва для відстрілу патронів споряджених гумовими або іншими аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії - громадянам України, які досягли 18 - річного віку;

- на вогнепальну комбіновану і нарізну мисливську зброю. При цьому право на придбання короткоствольної вогнепальної зброї індивідуального захисту та боєприпасів до неї мають лише громадяни України з 25 річного віку, які є народними депутатами України, та депутатами органів місцевого самоврядування, державними службовцями, посади яких віднесені до першої-шостої категорії, членами Кабінету міністрів України, суддями, працівниками правоохоронних органів або пенсіонерами таких органів, попередня робота яких була пов'язана з підвищеним ризиком (оперативно-розшукова діяльність, дізнання або досудове слідство).

Придбання і зберігання громадянами холодної зброї, обіг якої не заборонений цим Законом, дозволу на зброю і реєстрації не потребує.

Громадяни, які бажають придбати зброю, повинні пройти курси з вивчення основ законодавства України щодо зброї, її технічної конструкції та правил безпечного поводження зі зброєю, а також практичної стрільби. Організація відповідних курсів покладається на органи внутрішніх справ.

Для отримання дозволу на зброю громадяни подають органу внутрішніх справ за місцем проживання заяву встановленої форми, довідку про закінчення відповідних курсів, проходять медичний огляд, перевірку органів внутрішніх справ та складають залік з основ чинного законодавства та правил поводження зі зброєю і навичок щодо її застосування.

Дозвіл на зброю видається на кожну одиницю зброї відповідного виду. Заява громадянина про отримання дозволу на кілька одиниць зброї повинна містити обґрунтування такої необхідності.

Бойові припаси та патрони до цивільної зброї придбаваються громадянами на підставі дозволів на зберігання і носіння зброї, в порядку, що визначається нормативними актами Міністерства внутрішніх справ України.

Стаття 12. Придбання, ввезення та вивезення зброї іноземцями

Іноземці мають право на придбання цивільної зброї бойових припасів і патронів за дозволами, що видаються органами внутрішніх справ на підставі клопотань дипломатичних представництв або консульських установ держав, громадянами яких вони є, а також міністерств та інших центральних органів виконавчої влади України за умови вивезення такої зброї з України не пізніше як через 5 днів після її придбання.

Іноземці, які отримали посвідки на постійне проживання в Україні, мають право на придбання зброї в порядку, встановленому для громадян України.

Мисливська та спортивна зброя може ввозитися іноземцями в Україну за наявності відповідного дозволу органів внутрішніх справ та угоди про полювання, укладеної з мисливськими господарствами або запрошення міністерств та інших центральних органів виконавчої влади для участі у спортивних змаганнях.

Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, що запрошують іноземців для участі у полюванні чи спортивних змаганнях, зобов'язані забезпечити надійне зберігання зброї та бойових припасів, що ввозяться.

Така зброя повинна бути вивезена з України у термін, встановлений зазначеною угодою чи запрошенням.

Порушення терміну вивезення іноземцями зброї з України тягне за собою конфіскацію зброї та бойових припасів до неї в порядку, встановленому законодавством України.

Забороняється ввезення на територію України та використання усіх видів, типів і моделей зброї іноземцями для забезпечення особистої безпеки, захисту життя і здоров`я інших громадян, їх власності, супроводження вантажів та інших цілей, не передбачених частиною третьою цієї статті, якщо це не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України та законодавством України.

Стаття 1З. Дозвіл на зброю

Право на придбання зброї суб'єкти, зазначені в статті 9 цього Закону (крім Збройних Сил України та інших військових формувань), набувають після одержання ними дозволу на зброю, що видається на кожний її вид із зазначенням конкретної кількості одиниць у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ України.

Дозвіл на зброю видається органами внутрішніх справ за місцем проживання фізичної особи чи місцезнаходженням юридичної особи на протязі одного місяця з дня подання необхідних документів терміном на три роки. Якщо заявнику відмовлено у дозволі на зброю, то у місячний строк йому має бути повідомлено про це з обґрунтуванням підстав прийнятого рішення.

У разі придбання зброї та боєприпасів з метою подальшої їх реалізації, ввезення для проведення сертифікації (без права реалізації) та вивезення за межі України, дозвіл видається лише на їх придбання, довіз або вивіз з правом перевезення та зберігання до реалізації, завершення сертифікації чи доставки до місця призначення. Такі дозволи видаються органами внутрішніх справ терміном на шість місяців протягом десяти днів з дня подання необхідних документів. Після отримання позитивних результатів сертифікації, ввезена зброя може бути реалізована в загальному порядку.

Стаття 14. Відмова у видачі та анулювання дозволу на зброю

Дозволи на зброю не видаються, а видані анулюються за наявності:

1) довідки (висновку) медичної установи про те, що особа за станом здоров'я не може володіти зброєю;

2) рішення суду про визнання громадянина недієздатним, обмежено дієздатним чи безвісті відсутнім;

3) відомостей про систематичні порушення особою правил обігу зброї, громадського порядку, перебування на обліку та лікуванні від алкоголізму, вживання наркотичних засобів або психотропних речовин без призначення лікаря;

4) вироку суду про засудження особи до позбавлення волі;

5) непогашеної або не знятої у встановленому порядку з особи судимості за тяжкі злочини, а також злочини, скоєні із застосуванням зброї чи вибухових пристроїв;

6) ухвали суду про направлення для відбування позбавлення волі осіб, умовно засуджених з відстрочкою виконання вироку, або ухвали суду про заміну не відбутого строку виправних робіт покаранням у вигляді позбавлення волі.

Перелік захворювань та фізичних вад, за наявності яких дозвіл на зброю не видається, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Стаття 15. Продовження терміну дії дозволу на зброю

Продовження терміну дії дозволу на зброю чи дозволу на придбання і довіз або вивіз зброї та боєприпасів здійснюється органами внутрішніх справ на той же строк, на який його було видано, за один місяць до закінчення терміну дії з вирішенням питання на протязі одного місяця.

Підставами для відмови у продовженні терміну дії дозволу на зброю можуть бути:

- неподання заявником усіх необхідних документів або подання відомостей, що не відповідають дійсності;

- відсутність необхідних умов для забезпечення виробництва, ремонту, реалізації, обліку чи зберігання зброї і бойових припасів або незабезпечення цих умов.

Стаття 16. Зупинення дії дозволу на зброю

У випадках притягнення власника зброї до кримінальної відповідальності, винесення вироку суду про умовне засудження до позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку або виправних робіт, орган внутрішніх справ може прийняти рішення про тимчасове зупинення дії дозволу на зброю до прийняття остаточного рішення у порядку, встановленому чинним законодавством чи, відповідно, на період випробувального терміну, відстрочки виконання або відбуття виправних робіт.

Особа, щодо якої було прийняте рішення про призупинення дії дозволу на зброю, повинна здати дозвіл, зброю та боєприпаси до неї на тимчасове зберігання до органу внутрішніх справ за місцем проживання. У разі ухилення від здачі вищезазначених предметів, останні можуть бути вилучені у примусовому порядку з дотриманням вимог, встановлених чинним законодавством.

Після усунення підстав для призупинення дії дозволу на зброю, орган внутрішніх справ повертає зброю, боєприпаси і дозвіл на зброю власнику.

Стаття 17. Припинення дії дозволу на зброю

Дія дозволу на зброю припиняється у разі:

1) закінчення терміну дії, на який його було видано у разі непродовження в порядку, встановленому цим Законом;

2) припинення постійного місце проживання власника на території України;

3) конфіскації чи оплатного вилучення зброї та бойових припасів на підставі вироку суду або постанови органу, уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення;

4) ліквідації підприємства, установи, організації або припинення трудових відносин, у зв'язку з якими було видано дозвіл на зброю;

5) смерть власника зброї.

У разі припинення дії дозволу на зброю, власник або спадкоємець зобов'язаний реалізувати зброю та боєприпаси до неї у визначеному порядку в місячний термін.

При невиконанні вказаної вимоги винні особи несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Питання щодо припинення дії дозволу на зброю вирішується судом.

Стаття 18. Реєстрація зброї

Придбана зброя реєструється шляхом внесення запису до відповідної графи дозволу на зброю, після чого останній надає право володіння, користування (в тому числі застосування), носіння, перевезення зброї, придбання боєприпасів до неї, ремонт зброї, зберігання зброї та боєприпасів до неї за місцем проживання власника чи за місцем знаходження об'єкта, що підлягає охороні, а також розпорядження зброєю.

Придбана зброя реєструється в день реалізації у відповідності з попереднім абзацом цієї статті суб'єктами підприємницької діяльності, що згідно з отриманою ліцензією займаються реалізацією зброї з наступним повідомленням необхідних даних органу внутрішніх справ у порядку та за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України.

Суб'єкт, що придбав відомчу зброю, за винятком зброї військових формувань та зброї, придбаної суб'єктами підприємницької діяльності для реалізації, а також зброї, ввезеної для проведення сертифікації, повинен зареєструвати її в органах внутрішніх справ не пізніше десяти днів з дня придбання у відповідності з частиною першою цієї статті. Термін реєстрації відомчої зброї - три дні з моменту подання необхідних документів.

Стаття 19. Користування зброєю та її застосування

Державні органи, підприємства, установи, організації, посадові особи та громадяни користуються зброєю відповідно до її цільового призначення на підставі дозволу на зброю.

Громадяни мають право застосовувати зброю для необхідної оборони від злочинних та інших протиправних посягань, затримання злочинців та в разі крайньої необхідності у випадках, передбачених статтями 36 і 39 Кримінального кодексу України.

Зброя застосовується громадянами як крайній захід для:

захисту від злочинних посягань на життя і здоров'я, житло та майно, своє власне чи інших громадян;

захисту від нападу на приміщення організації, установи чи суб'єкта підприємницької діяльності, де вони працюють;
затримання особи, яка скоїла злочин і намагається втекти або вчинити опір, з наступною передачею її працівникам органів внутрішніх справ.
Забороняється застосовувати зброю самооборони щодо жінок з явними ознаками вагітності та неповнолітніх, крім випадків скоєння ними збройного чи групового нападу, а також проти працівників правоохоронних органів під час виконання ними службових обов'язків.
Відповідальність за незаконне застосування зброї самооборони встановлюється законодавством України.

При враженні нападаючого внаслідок застосування вогнепальної зброї, особа повинна негайно викликати швидку медичну допомогу для пораненого, вжити заходів щодо забезпечення охорони місця події, сповістити органи прокуратури та міліції про застосування зброї.

Стаття 20. Носіння і перевезення зброї

Право на носіння і перевезення зброї та бойових припасів мають власники або користувачі зброї, які отримали і мають при собі дозвіл органів внутрішніх справ на зброю або ліцензію на здійснення діяльності, пов'язаної з обігом зброї чи дозвіл на придбання, довіз або вивіз зброї.

Правила носіння службово-штатної зброї встановлюються Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом.

Правила здійснення перевезень відомчої зброї визначаються Міністерством внутрішніх справ України, а перевезення і носіння зброї військовослужбовцями Збройних сил України та інших військових формувань - нормативними актами Кабінету Міністрів України.

Стаття 21. Зберігання зброї

Право на зберігання зброї надається фізичним і юридичним особам, які отримали у встановленому порядку ліцензії на здійснення діяльності, пов'язаної з обігом зброї або дозвіл на зброю чи придбання, ввезення або вивезення зброї і бойових припасів.

Зброя повинна зберігатись в умовах, що забезпечують її збереження та виключають доступ до неї сторонніх осіб. Цивільна зброя при зберіганні повинна знаходитись у стані, що виключає можливість її миттєвого застосування, за винятком зброї індивідуального захисту.

Для зберігання відомчої зброї і бойових припасів, що належать різним організаціям, дозволяється створення пунктів централізованого зберігання зброї на базі підприємств, що мають особливі статутні завдання.

До оформлення прийняття спадщини, у разі тривалого (більше трьох місяців) відрядження, проходження військових зборів чи строкової служби в Збройних силах України, а також за наявності інших поважних причин, з дозволу органу внутрішніх справ дозволяється тимчасове зберігання зброї без права користування у дорослого члена сім'ї або у близького родича власника зброї при дотриманні правил її зберігання.

Стаття 22. Колекціонування зброї

Право на колекціонування зброї надається юридичним та фізичним особам, які раніше отримали у встановленому порядку ліцензію на виробництво, ремонт чи реалізацію зброї, дозвіл на відкриття та функціонування стрілецьких тирів, стрільбищ, мисливських стендів або дозвіл на зброю.

Стаття 23. Експорт та імпорт зброї

Експорт та імпорт військової зброї і бойових припасів до неї, а також її основних частин здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України уповноваженими державними органами з додержанням вимог чинного законодавства.

Експорт та імпорт цивільної та службово-штатної зброї і бойових припасів до неї здійснюється після проведення сертифікації зброї за дозволом Міністерства внутрішніх справ України підприємствами, організаціями, установами і громадянами, що мають ліцензію на виробництво, ремонт або реалізацію цивільної зброї та боєприпасів до неї, дозвіл на відкриття та функціонування стрілецьких тирів, стрільбищ, мисливських стендів.

Ввезення зброї та боєприпасів для проведення їх сертифікації без права реалізації здійснюється в порядку, встановленому статтею 13 цього Закону.

Ввезення та вивезення цивільної зброї та боєприпасів до неї громадянами України проводиться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України або уповноваженим державним органом.

Ввезення зброї, що належить іноземним юридичним особам, службово - штатної та військової зброї іноземними громадянами та посадовими особами здійснюється відповідно до укладених міжнародних договорів і міжурядових угод України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Охоронці, що супроводжують вантаж, мають право ввозу і вивозу належної їм на підставі оформлених документів службово-штатної зброї. Після передачі вантажів така зброя у дводенний термін повинна бути вивезена з території України.

Така зброя повинна бути вивезена з території України у термін, встановлений зазначеною угодою чи запрошенням.

Стаття 24. Транзит зброї

Транзит через територію України зброї, що належить іноземним юридичним або фізичним особам, а також інших вантажів, що охороняються озброєною охороною інших держав, здійснюється відповідно до укладених міжнародних договорів та міжурядових угод України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Стаття 25. Облік зброї

Уся виготовлена в Україні зброя, а також зброя, ввезена на її територію, підлягає облікові, який здійснюється шляхом збору, систематизації та реєстрації відомостей про наявність, стан та використання зброї в Україні в цілому, в Автономній республіці Крим, областях, містах і районах.

Система обліку і порядок реєстрації зброї визначається цим Законом, нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України або уповноваженого ним органу.

В Україні ведеться інформаційна кулегільзотека слідів, що залишаються на кулях та гільзах сертифікованих видів і систем зброї. Порядок ведення кулегільзотеки визначається Міністерством внутрішніх справ України.

Стаття 26. Контроль за обігом зброї

Державний контроль за обігом зброї та боєприпасів (за винятком військової зброї та боєприпасів до неї) здійснюється державними органами, уповноваженими на те чинним законодавством України.

Вказівки цих органів та їх посадових осіб у межах їх повноважень із питань дозвільної системи щодо зброї є обов'язковими до виконання всіма державними органами, підприємствами, установами, організаціями і громадянами.

Розділ ІІІ. Особливості обігу військової, службово-штатної та окремих видів цивільної зброї

Стаття 27. Військова зброя

Обіг військової зброї та боєприпасів до неї регулюється чинним законодавством, нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України та Міністерства оборони України.

Стаття 28. Службово-штатна зброя

Службово-штатна зброя надається у тимчасове користування особовому складові охорони, працівникам і посадовим особам державних органів, підприємств, що мають особливі статутні завдання чи здійснюють діяльність, пов'язану з обігом зброї, тільки за наявності особистого дозволу на зброю виключно для виконання службових повноважень, а також обов'язків відповідно до статутних завдань підприємств, установ і організацій.

Порядок і умови видачі дозволів на службово-штатну зброю встановлюються Кабінетом Міністрів України чи уповноваженим ним органом.

Стаття 29. Нагородна зброя

Нагородна зброя - це зброя, отримана громадянами в порядку заохочення за особисті заслуги у довічне користування на підставі наказу державного органу чи посадової особи, яким відповідно до чинного законодавства України надано право нагороджувати іменною зброєю, а також на підставі нагородних грамот та інших документів уповноважених органів та посадових осіб іноземних держав.

Нагородна вогнепальна зброя реєструється в органах внутрішніх справ за місцем проживання нагородженого з видачею дозволу на зброю без зазначення терміну дії і зберігається в порядку, встановленому нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України чи уповноваженим ним органом.

Після смерті нагородженого нагородна зброя передається спадкоємцями до органу внутрішніх справ за місцем проживання.

Стаття 30. Колекційна зброя

Колекційна зброя - зброя, що спеціально підбирається власником за окремими властивостями чи призначенням для формування колекцій та експонування в музеях, на виставках або за місцем проживання.

Колекційною може бути як сучасна так і несучасна зброя.

Вогнепальна колекційна зброя, що використовується як експонат у постійних музейних експозиціях, повинна бути приведена у стан, що виключає можливість її застосування.

Вогнепальна зброя і боєприпаси, що використовуються як експонати на виставках, а також зареєстрована зброя, що зберігається у відповідності з вимогами чинного законодавства, не потребують приведення їх у непридатний до стрільби стан.

Стаття 31. Спортивна зброя

Спортивна зброя - вид цивільної зброї, що відповідає стандартам міжнародних чи національних спортивних федерацій і призначається для проведення спортивних змагань та підготовки спортсменів і виконання ними кваліфікаційних нормативів.

Стаття 32. Мисливська зброя

Мисливська зброя - вид цивільної зброї, (мисливські карабіни, гладкоствольні рушниці, гладкоствольні рушниці із свердловиною парадокс з нарізами 100 - 140 мм на початку або в кінці ствола, мисливські рушниці з свердловиною "сюпра", комбіновані рушниці, що мають нарівні з гладкими і нарізні стволи та мисливські малокаліберні гвинтівки), яка використовується громадянами, підприємствами і організаціями всіх форм власності для промислового, спортивного та любительського полювання.

Мисливські гладкоствольні рушниці можуть також використовуватися як спортивна зброя та для охоронної діяльності.

Стаття 33. Зброя самооборони

Зброя самооборони - це вид цивільної зброї, яка за своїми конструктивними та тактико-технічними даними може використовуватись для самозахисту, захисту інших громадян, майна тощо від злочинних та інших протиправних посягань: вогнепальна гладкоствольна довгоствольна зброя, яка не являється мисливською, мисливська гладкоствольна зброя, в тому числі патрони несмертельної дії, що відповідають вимогам Міністерства охорони здоров'я України;
газові пістолети і револьвери калібру до 12 міліметрів, патрони до яких заряджені речовинами сльозоточивої та дратівної дії. Для зарядження зазначеної зброї самооборони допускаються рецептури, розроблені на основі речовин сльозоточивої та дратівної дії, які пройшли токсиколого - гігієнічні випробування і відповідають вимогам Міністерства охорони здоров'я України;
пістолети і револьвери вітчизняного виробництва калібру до 12 міліметрів, патрони до яких споряджені гумовими або іншими аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії відповідають вимогам МОЗ України і допущені до використання.
До зброї самооборони не належать спеціальні засоби індивідуального захисту (упаковки з аерозолями сльозоточивої та дратівної дії - газові балончики, механічні розпилювачі).
Власники зброї самооборони зобов'язані один раз на три роки з метою перевірки наявності та технічного стану представити зброю до органу внутрішніх справ за місцем реєстрації.

Розділ ІV. Особливості реалізації та припинення прав, пов'язаних з володінням зброєю та боєприпасами, а також здійснення діяльності, пов'язаної з обігом зброї

Стаття 34. Права і обов'язки власників зброї

Юридичні та фізичні особи, що придбали зброю та боєприпаси у власність або набули її у повне господарське відання, мають право:

- володіти, користуватися та розпоряджатися ними з додержанням положень цього Закону;

- передавати зброю на тимчасове зберігання та користування іншим особам у порядку, встановленому цим Законом та іншими нормативно-правовими актами;

- на компенсацію вартості зброї і боєприпасів у разі їх оплатного вилучення або добровільної здачі.

Власники зброї зобов'язані додержуватися правил, встановлених чинним законодавством щодо обігу зброї, зокрема:

- реєструвати та перереєстровувати належну їм на законних підставах зброю;

- своєчасно вносити плату за видачу дозволу на зброю та перереєстрацію зброї, сплачувати щорічний податок на зброю;

- своєчасно повідомляти органи внутрішніх справ про реалізацію зброї та знімати реалізовану зброю з обліку в порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ України;

- забезпечувати збереження зброї і бойових припасів;

- користуватися зброєю відповідно до її цільового призначення;

- вести облік придбаної відомчої зброї та боєприпасів;

- юридичним особам забезпечувати безперешкодний прохід і допуск до зброї працівників, що здійснюють державний контроль за обігом зброї, на територію підконтрольних об'єктів і місць зберігання зброї, а також надавати їм необхідну документацію;

- громадянам своєчасно доставляти вогнепальну зброю до органу внутрішніх справ за місцем реєстрації для перевірки її наявності та огляду технічного стану;

- на вимогу органів внутрішніх справ пред'являти зброю, дозвіл на зброю та інші документи для контролю;

- негайно повідомляти органи внутрішніх справ про втрату або викрадення зброї, боєприпасів та дозволу на зброю, а також про зміну місця проживання, прізвища;

- мати при собі дозвіл на зброю у разі її носіння чи транспортування.

Стаття 35. Права і обов'язки користувачів зброї

Користувачі зброї мають право:

- володіти і користуватися зброєю у відповідності з чинним законодавством;

- застосовувати зброю в порядку, передбаченому чинним законодавством;

Користувачі зброї зобов'язані:

- дотримувати встановленого порядку поводження зі зброєю та боєприпасами;

- забезпечувати безперешкодний прохід та доступ до зброї працівників, що здійснюють державний контроль за обігом зброї, на території підконтрольних об'єктів і місць зберігання зброї, а також надавати їм необхідну документацію;

- за вимогою органів внутрішніх справ пред'являти зброю, дозвіл на зброю та інші документи для перевірки.

Стаття 36. Особливості укладання цивільно-правових угод щодо зброї

Власники зброї та боєприпасів можуть укладати щодо них цивільно-правові угоди тільки з особами, які мають дозволи на зброю чи на придбання зброї та боєприпасів або ліцензію на виробництво, ремонт та реалізацію цивільної, службово-штатної зброї і боєприпасів, створення та утримання стрілецьких тирів, стрільбищ, мисливських стендів.

Стаття 37. Спадкування зброї

Спадкування зброї здійснюється за умови одержання спадкоємцем дозволу або ліцензії, передбачених статтями 13 та 36 цього Закону в порядку, встановленому чинним законодавством.

У разі відсутності серед спадкоємців осіб, які мають або можуть мати право на придбання зброї, або їх відмови мати у власності зброю, остання разом з бойовими припасами протягом десятиденного терміну повинна бути здана до органу внутрішніх справ на зберігання, а в тридцятиденний термін після отримання свідоцтва про право на спадщину - направлена спадкоємцем на реалізацію або відчужена особі, що має відповідний дозвіл або ліцензію. В такий же термін спадкоємець, що має право і бажання придбати зброю, повинен подати заяву про її переоформлення на своє ім'я.

Стаття 38. Права та обов'язки виробників зброї та боєприпасів.

Виробники зброї та боєприпасів мають право:

- власності або повного господарського відання на виготовлену зброю та бойові припаси, а також на прибутки від їх реалізації;

- виготовляти зброю і боєприпаси відповідно до виданої ліцензії та реалізовувати їх замовникам;

- здійснювати конструктивні розробки і випробовувати виготовлену зброю і боєприпаси у порядку, встановленому чинним законодавством.

Виробники зброї і боєприпасів зобов'язані:

- додержуватися правил, встановлених чинним законодавством щодо виготовлення зброї та боєприпасів;

- забезпечувати відповідність виготовленої зброї та боєприпасів державним стандартам;

- засвідчувати виготовлену зброю маркірувальними позначками і обліковими номерами, а бойові припаси - маркірувальними позначками;

- вести облік виготовленої зброї та боєприпасів;

- забезпечувати збереження виготовлених зброї, запасних частин, деталей до неї, бойових припасів та їх компонентів;

- своєчасно проводити сертифікацію вироблюваної зброї та боєприпасів.

Стаття 39. Права і обов'язки суб'єктів, які здійснюють реалізацію зброї та боєприпасів

Суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють реалізацію зброї та боєприпасів згідно з отриманими ліцензіями, мають право:

- здійснювати усі види оптової, роздрібної та комісійної торгівлі зброєю та боєприпасами;

- укладати у встановленому порядку цивільно-правові угоди з виробниками та власниками зброї і боєприпасів;

- здійснювати експортно-імпортні операції у відповідності з вимогами чинного законодавства;

- вчиняти інші дії, не заборонені чинним законодавством.

Суб'єкти підприємницької діяльності, які відповідно до ліцензій здійснюють реалізацію зброї та бойових припасів, зобов'язані:

- дотримуватися правил, встановлених чинним законодавством щодо реалізації зброї та бойових припасів;

- реалізовувати тільки сертифіковані види вогнепальної зброї та боєприпасів;

- реалізовувати зброю та боєприпаси особам, що мають відповідний дозвіл на зброю;

- вести облік придбаних для реалізації та реалізованих зброї і бойових припасів та подавати органам внутрішніх справ відомості про реалізовану зброю і осіб, що її придбали, в порядку та за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України;

- забезпечувати зберігання зброї та боєприпасів у порядку, визначеному статтею 21 цього Закону.

- проводити відстріл і передавати до державної кулегільзотеки кулі та гільзи, відстріляні з вогнепальної нарізної зброї, що продається ними, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, або уповноваженим ним органом.

Забороняється продаж зброї юридичним і фізичним особам, які не пред'явили дозвіл на придбання відповідного виду зброї, а також бойових припасів без наявності дозволу на придбання зброї чи її зберігання і носіння, не відстріляної в установленому порядку зброї та за відсутності сертифіката відповідності на кожний вид зброї.

Стаття 40. Основні умови отримання ліцензії на здійснення діяльності, пов'язаної з обігом зброї та боєприпасів

Ліцензії на виробництво, ремонт і реалізацію зброї, її вузлів, частин, їх складання чи переробка, боєприпасів до зброї, крім зброї військових зразків та бойових припасів до неї, та здійснення іншої діяльності, пов'язаної з обігом зброї видаються Міністерством внутрішніх справ України за заявою суб'єкта господарювання. Заявники зобов'язані подати установчі документи, а також інші документи, передбачені чинним законодавством України.

Рішення про видачу ліцензії або про відмову в її видачі приймається в термін не більш як 30 днів з дня одержання заяви та необхідних документів. Ліцензія на здійснення певного виду діяльності, пов'язаного з обігом зброї, видається на строк не менше ніж три роки. У разі закінчення строку дії ліцензії, суб'єкт господарювання повинен отримати нову ліцензію в порядку, встановленому чинним законодавством України.

Стаття 41. Підстави для відмови у видачі ліцензії

Підставами для відмови у видачі ліцензії, а також продовження терміну її дії можуть бути:

а) неподання заявником усіх необхідних документів або подання ним відомостей, що не відповідають дійсності;

б) відсутність необхідних умов для забезпечення виробництва, ремонту, реалізації, зберігання та обліку зброї і бойових припасів або незабезпечення цих умов.

Стаття 42. Зупинення дії ліцензії

Зупинення дії ліцензії на виробництво, ремонт і реалізацію зброї, її вузлів, частин, їх складання чи переробка, боєприпасів до зброї, крім зброї військових зразків та бойових припасів до неї, здійснюється органами, що їх видали, у разі виявлення порушень, що виключають можливість здійснення відповідного виду діяльності, на період до їх усунення.

У випадку, коли виявлені порушення є підставою до анулювання ліцензії, дія останньої призупиняється до остаточного вирішення питання про анулювання ліцензії.

У разі зупинення дії ліцензії і до прийняття остаточного рішення про анулювання чи продовження дії ліцензії, особа, щодо якої воно було прийняте, у десятиденний термін з дня зупинення дії ліцензії повинна передати наявну у неї зброю та боєприпаси на зберігання чи реалізацію іншій особі, що має на це право або до органу внутрішніх справ.

Рішення про призупинення дії ліцензії може бути прийняте не пізніше, ніж через 10 днів з моменту виявлення порушення.

Стаття 43. Анулювання ліцензії

Анулювання ліцензії на виробництво, ремонт і реалізацію зброї, її вузлів, частин, їх складання чи переробка, боєприпасів до зброї, крім зброї військових зразків та бойових припасів до неї:

а) добровільної відмови від ліцензії або дозволу;

б) ліквідації відповідного підприємства, установи або організації;

в) систематичного (більше двох разів на протязі року) невиконання у встановлений термін письмового попередження про усунення порушень законодавства, зробленого органом, яким видана ліцензія, або одноразового грубого порушення, яке призвело або створило реальну загрозу втрати зброї чи порушення її обліку;

г) виникнення обставин, передбачених статтею 41 цього Закону.

Рішення про анулювання ліцензії має бути прийняте у тридцятиденний термін з моменту виявлення порушення.

Стаття 44. Вилучення зброї та боєприпасів

Зброя та бойові припаси вилучаються за рішенням державних органів, що видали ліцензію на здійснення підприємницької діяльності, пов'язаної з обігом зброї, або дозвіл на зброю чи інших уповноважених органів у разі:

а) відсутності ліцензії на виробництво, ремонт, реалізацію зброї і бойових припасів, здійснення інших видів діяльності, пов'язаних з обігом зброї або дозволу на зброю;

б) притягнення до адміністративної чи кримінальної відповідальності за правопорушення, вчинені з застосуванням зброї або за порушення правил її обігу до прийняття рішення у встановленому порядку;

в) прийняття рішення про оплатне вилучення, конфіскацію чи звернення стягнення на майно у порядку, встановленому чинним законодавством;

г) у випадках, передбачених частиною 2 статті 16 та частиною 2 статті 46 цього Закону.

Вилучена зброя та боєприпаси зберігаються в органах внутрішніх справ до прийняття остаточного рішення в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Вилучення зброї та боєприпасів здійснюється з дотриманням вимог, встановлених Кримінально-процесуальним, Цивільно-процесуальним кодексами України, а також Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Порядок реалізації вилученої зброї встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Розділ V. Захист прав, вирішення спорів та відповідальність за порушення законодавства про зброю

Стаття 45. Недопустимість обмеження прав виробників, власників і користувачів зброї

Право власності виробників, користувачів і власників зброї може бути обмежене в разі невиконання ними своїх обов'язків у випадках, передбачених чинним законодавством України.

Рішення про вилучення зброї та боєприпасів, припинення, непродовження, анулювання чи зупинення дії дозволу на зброю, ліцензії на здійснення діяльності, пов'язаної з обігом зброї, відмову у їх видачі, а також інше рішення, що обмежує права, передбачені цим Законом, повинно бути письмово оформлене уповноваженим на це органом чи посадовою особою з викладенням мотивів та підстав його прийняття і повідомлено особі, щодо якої воно прийняте на протязі 10 днів з моменту його прийняття. Дане рішення може бути оскаржено в суді.

Стаття 46. Відповідальність за порушення законодавства про зброю

Особи, винні в порушенні порядку обігу зброї та боєприпасів, а також у її розкраданні, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Порушення порядку ввезення, термінів вивезення зброї та боєприпасів іноземними юридичними та фізичними особами, встановлених частиною 3 статті 12 та частиною 8 статті 23 цього Закону, а також порушення ними правил їх обігу на території України, тягне за собою адміністративну відповідальність порушника і вилучення зброї та боєприпасів у порядку, встановленому чинним законодавством.

Розділ VІ. Дія міжнародних договорів

Стаття 47. Дія міжнародних договорів

Якщо міжнародним договором України, ратифікованим у встановленому порядку, визначені інші правила обігу зброї ніж ті, що передбачені цим Законом, то застосовуються норми міжнародного договору України.

Розділ VІІ. Заключні положення

І. Закон набирає чинності з моменту його опублікування, за винятком:

стаття 11 в частині придбання короткоствольної вогнепальної зброї - через 1 рік після прийняття Закону;

абзац третій частини ІІ статті 39 - через 1 рік після прийняття Закону.

ІІ. Кабінетові Міністрів України у шестимісячний строк:

подати до Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін і доповнень до чинного законодавства України для приведення його у відповідність з цим Законом;

привести у відповідність з цим Законом раніше прийняті рішення Кабінету Міністрів України, які не відповідають цьому Законові, та прийняти необхідні рішення на його виконання;
забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади нормативно-правових актів, що не відповідають цьому Законові, а також прийняття ними відомчих нормативних актів щодо його реалізації.

ІІІ. Установити, що раніше видані дозволи на придбання, зберігання та носіння вогнепальної зброї, ліцензії на виробництво, ремонт та реалізацію зброї зберігають чинність до закінчення терміну їх дії.

Народні депутати України:
Ю.Кармазін, Л.Черновецький, В.Нечипорук, О.Римарук

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
ДО ПРОЕКТУ ЗАКОНУ УКРАЇНИ "ПРО ЗБРОЮ"

Запропонований проект Закону України ''Про зброю" розроблено на основі Конституції України. В проекті узагальнено досвід зарубіжних країн у вирішенні даного питання.
Враховано прогресивні положення законодавчих актів щодо зброї зарубіжних країн: Російської Федерації, Естонії, Федеративної Республіки Німеччини, Сполучених Штатів Америки, Республіки Молдова, Словацької Республіки та інших країн, а також проектів закону "Про зброю", що поступили на розгляд у Верховну Раду України в 1995-2000 роках (автори законопроектів: В.Недригайло, М.Поровський, В.Шевченко, Ю.Кармазін та В.Мухін, О.Данільчук, І.Білас, два варіанти проекту Закону, раніше направлених Кабінетом Міністрів України,).

Чинне законодавство України, що регламентує обіг вогнепальної зброї в державі в нинішніх умовах, фактично дублює основні положення колишнього союзного законодавства з цих питань, яке повністю відповідало суті тоталітарної системи.

Конституцію України проголошено, що людина її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в нашій державі найвищою соціальною цінністю. Кожна людина мас невід'ємне право на життя, право па свободу та особисту недоторканість, а також недоторканість житла. Обов'язок держави - захищати життя людний. (ст.ст.З, 27, 29, 30 Конституції України). Вперше в Україні закріплено право кожного громадянина захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань. Ці конституційні положення особливо актуальні в наш час, коли криміналізація всіх сфер життя в Україні визнається як одна з найбільших загроз не лише особистій безпеці громадян, але й незалежному розвитку держави.

Верховна Рада України констатувала, що корупція і організована злочинність загрожують національній безпеці та конституційному ладу України. Процес демократизації суспільства вимагає прийняття і відповідних законів. Одним із першочергових має стати прийняття закону "Про зброю".
Основними положеннями в даному законопроекті є:
1.Надання громадянам права па придбання, зберігання і носіння короткоствольної вогнепальної зброї (пістолетів і револьверів).

Вогнепальна зброя с ефективним засобом реалізації громадянами конституційного права на самозахист.
Найбільш розвинені демократичні держави надали право володіння короткоствольною вогнепальною зброєю своїм громадянам і це справило стабілізуючий вплив на громадський порядок, зменшилася кількість насильницьких злочинів проти особи і протії власності.

Переважна кількість цивілізованих країн надали таке право своїм громадянам і це сприяло зменшенню числа насильницьких злочинів проти особи.
В Республіці Молдова громадянам дозволено володіння і користування короткоствольною'вогнепальною зброєю (пістолетами і револьверами). Право на придбання вогнепальної зброї мають громадяни, які досягли віку 18 років.
Сьогодні у Державній Думі Росії прийнято вже другий закон "Про зброю" і на розгляді є новий проект вказаного закону, який уже передбачає надання права громадянам Росії володіти короткоствольною вогнепальною зброєю (пістолетами та револьверами).
Спільним щодо вирішення питання про зброю в Республіці Молдова, Естонії, Федеративній Республіці Німеччині, у Словацькій республіці та в Сполучених Штатах Америки є те, що громадяни цих держав мають право володіти і користуватися короткоствольною вогнепальною зброєю, тобто пістолетами та револьверами. Придбання, зберігання і носіння короткоствольної вогнепальної зброї дозволено також у Австрії, Англії, Швейцарії, Угорщині, Ізраїлі.
Забороняється застосовувати вогнепальну зброю щодо жінок, осіб з явними ознаками інвалідності, неповнолітніх, за винятком випадків вчинення вказаними особами збройного або групового нападу.
Сьогодні у населення Естонії, чисельність якого складає 1,4 мільйони чоловік, знаходиться понад 100 тисяч одиниць вогнепальної зброї. Такий високий рівень озброєності населення не чинить негативного впливу на стан громадського порядку в державі, а рівень злочинності є сьогодні одним з найнижчих в Європі..

Конституція Сполучених Штатів Америки гарантує кожному громадянину США право на володіння і носіння вогнепальної зброї. Сьогодні на руках у американців близько 200 мільйонів одиниць вогнепальної зброї, по два стволи на кожну сім'ю. Із них близько 30 млн. одиниць - напівавтоматичної зброї і 3 - 4 млн. - сучасної автоматичної самострільної вогнепальної зброї армійських зразків /типу М-16, АК-47 тощо/.

Офіційно зареєстрована зброя, як правило не використовується при вчиненні умисних злочинів; наявність короткоствольної вогнепальної зброї на руках у населення не викличе зростання злочинності.

За результатами опитування тільки 16% громадян, що мають мисливську вогнепальну зброю, використовують її з метою самозахисту від злочинних посягань.
Військово-промисловий комплекс України спроможний не тільки задовольнити попит на зброю всередині країни, а й виробляти її на експорт; зростаючий попит па зброю стане важливим фактором нарощування виробництва не тільки збройових підприємств, а й піднесенню економіки України в цілому; завдяки цьому будуть створені Нові робочі місця, зменшиться безробіття в держані.

На думку західних експертів, кожен мільярд доларів, витрачений на виробництво озброєння і військової техніки на експорт, створює 50 тисяч робочих місць у галузях військової промисловості і ще 125 тисяч у суміжних сферах.

Висока ціна та податок на зброю як особливий вид власності сприятимуть поповненню державного бюджету і виключать суцільну мілітаризацію населення і на кінець, держава не в змозі поки що забезпечити безпеку своїм громадянам від злочинних посягань, а можливість збройної відсічі стане стримуючим( фактором для значної частини злочинців.

Звичайно висловлюються побоювання щодо зростання злочинності у зв'язку з появою додаткової кількості зброї у населення.
Як показує практика, зброя, яка офіційно зареєстрована і зберігається громадянами на законних підставах, для споєння умисних злочинів не використовується.
Крім того особа отримує право володіти зброєю тільки при згоді на обов'язковість перевірки наявності та стану вогнепальної зброї за місцем проживання її власника.
Тим самим дотримується конституційне положення щодо права громадянина на недоторканність житла (ст.30 Конституції України).

А по-друге, перевірка наявності та стану вогнепальної зброї - це платна послуга, кошти за її проведення можна використати хоча б і на організацію правової пропаганди серед населення.
Вводяться обов'язкові спеціальні курси по вивченню основ чинного законодавства щодо зброї, конструкції зброї, правил безпечного поводження з нею та проведення практичних стрільб для осіб, що хочуть придбати зброю.
По перше, громадянин разом зі зброєю отримує знання чинного законодавства щодо зброї навчиться з нею поводитися; по друге, курси - платна послуга, кошти за надання якої йдуть, наприклад, на технічне переозброєння органів внутрішніх справ.

Введення даного Закону в дію не потребує фінансових витрат з Державного бюджету, а навпаки дасть змогу отримати в бюджет додаткові кошти, відкрити нові робочі місця.
Оскільки торгівля зброєю є монополією держави, доходи від її реалізації стануть важливим джерелом поповнення державного бюджету.
Надавши право володіння короткоствольною вогнепальною зброєю своїм громадянам, як і в усіх демократичних державах, це справить стабілізуючий вплив на громадський порядок, зменшить кількість злочинів проти особи і проти власності.

Народні депутати України:
Ю.Кармазін, Л.Черновецький, В.Нечипорук, О.Римарук

− ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВО Украины ПО ОРУЖИЮ

ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВО Украины ПО ОРУЖИЮ

Кабінет Міністрів України
Про затвердження Положення
про дозвільну систему

Постанова від 12 жовтня 1992 р. N 576 Київ

(Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
N 706 (706-93-п) від 07.09.93
N 373 (373-95-п) від 31.05.95
N 256 (256-99-п) від 22.02.99
N 1326 (1326-99-п) від 21.07.99
N 1381 (1381-2000-п) від 01.09.2000
N 575 (575-2001-п) від 28.05.2001
N 1953 (1953-2002-п) від 25.12.2002 -
набуває чинності з 01.01.2004 року)

Кабінет Міністрів України постановляє: Затвердити Положення про дозвільну систему, що додається, і ввести його в дію з 15 жовтня 1992 року.

Виконуючий обов'язки Прем'єр-міністра України В.СИМОНЕНКО
Міністр Кабінету Міністрів України В.ПЄХОТА

Інд.29

Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 р. N 576

ПОЛОЖЕННЯ
про дозвільну систему

(Чинність Положення про дозвільну систему,
затвердженого цією постановою, у частині
переліку об'єктів, на які поширюється
дозвільна система, поширено на газові
пістолети і револьвери та патрони до них,
заряджені речовинами сльозоточивої та
дратівної дії, об'єкти виготовлення і
реалізації спеціальних засобів
самооборони, заряджених речовинами
сльозоточивої та дратівної дії, згідно з
Постановою КМ N 706 (706-93-п) від
07.09.93)

1. Загальні положення

1. Дозвільна система - це особливий порядок виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, обліку і використання спеціально визначених предметів, матеріалів і речовин, а також відкриття та функціонування окремих підприємств, майстерень і лабораторій з метою охорони інтересів держави та безпеки громадян.

2. До предметів, матеріалів і речовин, підприємств, майстерень і лабораторій, на які поширюється дозвільна система, належать: вогнепальна зброя (нарізна воєнних зразків, несучасна стрілецька, спортивна, навчальна, охолощена, мисливська нарізна і гладкоствольна), бойові припаси до неї, холодна зброя, (арбалети, мисливські ножі тощо), пневматична зброя калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду, пристрої вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначені патрони, вибухові матеріали і речовини, сильнодіючі отруйні речовини I - II класу безпечності, збудники інфекційних захворювань I - II групи патогенності і токсини, сховища, склади і бази, де вони зберігаються, стрілецькі тири і стрільбища, мисливсько-спортивні стенди, а також підприємства і майстерні по виготовленню і ремонту вогнепальної та холодної зброї, піротехнічні майстерні, пункти вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування, магазини, в яких здійснюється продаж зброї та бойових припасів до неї, штемпельно-граверні майстерні, печатки і штампи, організації, що займаються збутом сильнодіючих отруйних речовин, і лабораторії, що проводять аналізи цих засобів і речовин, працюють із збудниками інфекційних захворювань I - II групи патогенності і токсинами*). (Пункт 2 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 373 (373-95-п) від 31.05.95, N 256 (256-99-п) від 22.02.99, N 1381 (1381-2000-п) від 01.09.2000, N 575 (575-2001-п) від 28.05.2001)

3. Міністерства та інші центральні органи державної виконавчої влади, підприємства, установи, організації, господарські об'єднання, а також громадяни мають право у встановленому порядку використовувати, зберігати, перевозити предмети, матеріали і речовини, відкривати підприємства, майстерні та лабораторії, на які поширюється дозвільна система. (Пункт 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 373 (373-95-п) від 31.05.95)

4. Право на володіння вогнепальною зброєю посадовими особами та громадянами і умови її застосування визначаються в порядку, встановленому законодавством України.

5. Укладання трудового договору на виконання робіт, пов'язаних з виготовленням, придбанням, зберіганням, обліком, охороною, перевезенням, використанням предметів, матеріалів і речовин, на які поширюється дозвільна система, провадиться за погодженням з органами міліції.

*Надалі - об'єкти дозвільної системи.

II. Порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, охорони, перевезення, використання предметів, матеріалів і речовин, відкриття підприємств, майстерень і лабораторій, на які поширюється дозвільна система

6. Міністерства та інші центральні органи державної виконавчої влади, підприємства, установи, організації, господарські об'єднання, а також громадяни, яким у встановленому порядку надано право виготовляти, придбавати, зберігати, перевозити і використовувати предмети, матеріали і речовини, відкривати підприємства, майстерні та лабораторії, на які поширюється дозвільна система, повинні забезпечити їх належну охорону і правильне використання у господарській діяльності.

7. Об'єкти дозвільної системи розміщуються у приміщеннях, які забезпечують їх схоронність. Такі приміщення повинні мати належну охорону і бути обладнаними сигналізацією, в них установлюється пропускний режим.

8. Прийняття до експлуатації сховищ, складів, баз і приміщень для зберігання і використання предметів, матеріалів і речовин, відкриття підприємств, майстерень і лабораторій, на які поширюється дозвільна система, здійснюється комісіями, до яких входять представники органів міліції, заінтересованих підприємств, установ і організацій і, залежно від виду об'єкта, органів державного нагляду за охороною праці (Держнаглядохоронпраці), санітарного, пожежного нагляду і нагляду з ядерної та радіаційної безпеки.

За результатами обстеження складається акт з викладенням висновків, які враховуються при вирішенні питання про відкриття об'єкта дозвільної системи. (Пункт 8 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 575 (575-2001-п) від 28.05.2001)

9. Видача дозволів на виготовлення, придбання, зберігання, обліку, охорону, перевезення і використання предметів, матеріалів і речовин, відкриття підприємств, майстерень і лабораторій здійснюється: (Абзац перший пункту 9 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 575 (575-2001-п) від 28.05.2001)

на вогнепальну зброю (нарізну воєнних зразків, несучасну стрілецьку, спортивну, навчальну, охолощену, мисливську нарізну і гладкоствольну), бойові припаси до неї, холодну зброю, пристрої вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначені патрони, сховища, склади і бази, де вони зберігаються, стрілецькі тири і стрільбища, мисливсько-спортивні стенди, а також підприємства і майстерні по виготовленню і ремонту вогнепальної та холодної зброї, піротехнічні майстерні, пункти вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування, магазини, в яких здійснюється продаж зброї та бойових припасів до неї, штемпельно-граверні майстерні, печатки і штампи - у порядку, визначеному МВС; (Абзац другий пункту 9 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 256 (256-99-п) від 22.02.99, N 1381 (1381-2000-п) від 01.09.2000)

на вибухові матеріали і речовини, їх перевезення, а також сховища та склади, де вони зберігаються, у порядку, визначеному Держнаглядохоронпраці разом з МВС; (Абзац третій пункту 9 в редакції Постанови КМ N 575 (575-2001-п) від 28.05.2001)

на сильнодіючі отруйні речовини I, II класу безпечності, збудники інфекційних захворювань I - II групи патогенності і токсини, сховища, склади і бази, де вони зберігаються, організації, що займаються збутом сильнодіючих отруйних речовин, і лабораторії, які проводять аналізи цих засобів і речовин, працюють із збудниками інфекційних захворювань I - II групи патогенності і токсинами, - у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 20 червня 11004 р. N 440 (440-95-п) "Про затвердження Порядку одержання дозволу на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі токсичних промислових відходів, продуктів біотехнології та інших біологічних агентів"; (Абзац четвертий пункту 9 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 575 (575-2001-п) від 28.05.2001)

(Абзац п'ятий пункту 9 виключено на підставі Постанови КМ N 575 (575-2001-п) від 28.05.2001)

(Абзац шостий пункту 9 виключено на підставі Постанови КМ N 575 (575-2001-п) від 28.05.2001)

10. Дозволи на виготовлення, зберігання та використання предметів, матеріалів і речовин, відкриття та функціонування підприємств, майстерень і лабораторій, на які поширюється дозвільна система, видаються на ім'я керівників підприємств, установ і організацій, а також громадянам строком на 3 роки. Дозволи на придбання та перевезення цих предметів, матеріалів і речовин видаються на строк до 3 місяців. (Пункт 10 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 373 (373-95-п) від 31.05.95, N 575 (575-2001-п) від 28.05.2001)

11. Порядок придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної зброї, бойових припасів до неї, інших предметів і матеріалів, на які поширюється дозвільна система, у Збройних Силах, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях, а також у митних органах, спеціалізованих митних установах та організаціях визначається законами, актами Кабінету Міністрів України та іншими нормативно-правовими актами, у тому числі Міноборони, МВС, інших центральних органів виконавчої влади, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, і спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи. (Пункт 11 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1326 (1326-99-п) від 21.07.99, в редакції Постанов КМ N 1381 (1381-2000-п) від 01.09.2000, N 1953 (1953-2002-п) від 25.12.2002)

III. Контроль за дотриманням порядку виготовлення,
придбання, зберігання, обліку, перевезення і
відкриття та функціонування підприємств,
майстерень і лабораторій, на які поширюється
дозвільна система

12. Контроль за дотриманням посадовими особами міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади, підприємств, установ, організацій, господарських об'єднань і громадянами встановленого порядку виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення і використання предметів, матеріалів і речовин, відкриття та функціонування підприємств, майстерень і лабораторій, на які поширюється дозвільна система, здійснюється безпосередньо МВС, а також МОЗ, Мінекоресурсів і Держнаглядохоронпраці. (Пункт 12 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 575 (575-2001-п) від 28.05.2001)

13. Об'єкти, де зберігається 20 чи більше одиниць бойової, спортивної (навчальної) вогнепальної зброї, а також базові склади вибухових матеріалів обстежуються щомісячно. Інші об'єкти дозвільної системи - щоквартально.

Незалежно від строку раніше проведених перевірок об'єкт дозвільної системи у кожному випадку обстежується:

при оформленні на новий строк дозволу на зберігання, використання предметів, матеріалів і речовин, функціонування підприємств, майстерень і лабораторій, на які поширюється дозвільна система; (Абзац третій пункту 13 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 575 (575-2001-п) від 28.05.2001)

при переоформленні дозволу у зв'язку із зміною місця зберігання чи використання зазначених предметів, матеріалів і речовин, одиниць зберігання, місткості сховищ, баз, складів тощо, а також керівника, на ім'я якого видано дозвіл. (Абзац четвертий пункту 13 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 575 (575-2001-п) від 28.05.2001)

14. Дії та рішення посадових осіб органів МВС, МОЗ, Мінекоресурсів і Держнаглядохоронпраці, пов'язані з відмовою у видачі дозволу, його анулюванням і вилученням підконтрольних предметів, матеріалів і речовин, закриттям підприємств, майстерень і лабораторій, виконанням інших функцій щодо здійснення дозвільної системи, може бути оскаржено у порядку встановленому для оскарження неправомірних дій органів державного управління і посадових осіб, які ущемляють права громадян. (Пункт 14 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 575 (575-2001-п) від 28.05.2001)

IV. Відповідальність за порушення порядку виготовлення,
придбання, зберігання, обліку, перевезення і
використання предметів, матеріалів і речовин,
відкриття і функціонування підприємств, майстерень
і лабораторій, на які поширюється дозвільна система

15. Посадові особи та громадяни, які порушили порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, охорони, перевезення і використання предметів, матеріалів і речовин, відкриття і функціонування підприємств, майстерень і лабораторій, на які поширюється дозвільна система, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Закон України
Про мисливське господарство та полювання

(Верховна Рада України; Закон вiд 22.02.2000 № 1478-III

Відомості Верховної Ради (ВВР), 2000, N 18, ст.132)

(Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 3053-III (3053-14) від 07.02.2002, ВВР, 2002, N 29, ст.198
N 762-IV (762-15) від 15.05.2003, ВВР, 2003, N 30, ст.247
N 1122-IV (1122-15) від 11.07.2003, ВВР, 2004, N 7, ст.58
N 1695-IV (1695-15) від 20.04.2004, ВВР, 2004, N 32, ст.391)

Цей Закон  визначає  правові,  економічні  та   організаційні засади  діяльності юридичних і фізичних осіб у галузі мисливського господарства   та   полювання,   забезпечує   рівні   права   усім користувачам  мисливських  угідь  у  взаємовідносинах  з  органами державної   влади   щодо   ведення   мисливського    господарства, організації охорони, використання та відтворення тваринного світу.

Розділ I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Терміни та їх визначення

У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:      біотехнічні заходи  -  комплекс  різноманітних  господарських робіт,  спрямованих  на поліпшення умов існування,  розмноження та збільшення чисельності мисливських тварин;
державний мисливський   фонд   -   мисливські   тварини,   що перебувають   у  стані  природної  волі,  а  також  утримуються  в напіввільних  умовах  або  у  неволі  в  межах   угідь   державних мисливських господарств;

користувачі мисливських  угідь  -  спеціалізовані  мисливські господарства,  інші підприємства,  установи та організації, в яких створені   спеціалізовані   підрозділи  для  ведення  мисливського господарства з наданням в їх користування мисливських угідь;      мисливство - вид спеціального використання  тваринного  світу шляхом  добування  мисливських  тварин,  що  перебувають  у  стані природної волі або  утримуються  в  напіввільних  умовах  у  межах мисливських угідь;

мисливське господарство   як   галузь   -  сфера  суспільного виробництва, основними завданнями якого є охорона, використання та відтворення  мисливських  тварин,  надання  послуг  мисливцям щодо здійснення полювання,  розвиток мисливського спорту і мисливського собаківництва;

мисливське собаківництво    -    діяльність,    пов'язана   з розведенням,  вирощуванням,  утриманням,  обліком,  підготовкою до полювання  та використанням для потреб мисливців собак мисливських порід;

мисливські тварини - дикі звірі  та  птахи,  що  можуть  бути об'єктами полювання;

мисливські трофеї   -  відповідним  чином  оброблені  частини мисливських тварин (шкури, роги, черепи, ікла тощо), добуті шляхом полювання, які використовуються у наукових, естетичних, культурних та освітніх цілях;

мисливські угіддя - ділянки суші та водного простору, на яких перебувають  мисливські  тварини і які можуть бути використані для ведення мисливського господарства;

норма відстрілу - встановлена кількість  мисливських  тварин, дозволена  для  добування  одним  мисливцем  за  визначений  строк полювання;

полювання -   дії   людини,   спрямовані   на   вистежування, переслідування  з  метою  добування  і  саме  добування (відстріл, відлов) мисливських тварин,  що перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах;

продукція полювання    -   добуті   шляхом   полювання   туші мисливських тварин,  їх частини (м'ясо,  субпродукти, шкури, роги, черепи, ікла тощо), а також відловлені живі мисливські тварини;      пропускна спроможність   мисливських   угідь   -  максимально можлива кількість мисливців,  які можуть полювати в один  день  на певній   площі   мисливських   угідь  (з  урахуванням  чисельності мисливських  тварин  і  необхідності  додержання   вимог   техніки безпеки);

упорядкування мисливських угідь - науково обгрунтована оцінка та інвентаризація типів мисливських угідь,  видового,  кількісного та  якісного  складу  мисливських  тварин певного господарства або окремого  регіону,  розроблення  (з   урахуванням   природних   та економічних  умов)  режиму  ведення  мисливського  господарства  з визначенням  заходів  щодо  охорони,  раціонального  використання, відтворення  мисливських  тварин,  збереження  та поліпшення стану угідь;

утримання мисливських  тварин   у   напіввільних   умовах   - утримання  набутих  в  установленому  порядку мисливських тварин у штучно  створених  умовах,  в  яких   вони   живляться   переважно природними кормами,  але не мають можливості вільно переміщуватися за межі штучно ізольованої ділянки мисливського угіддя;

утримання мисливських тварин у неволі - утримання мисливських тварин  у  відповідних  спорудах,  де  вони  не  мають  можливості живитися природними кормами та самостійно виходити за  межі  таких споруд.

Стаття 2. Мисливські тварини як природний ресурс
загальнодержавного значення

Мисливські тварини, що перебувають у стані природної волі або
утримуються у напіввільних умовах,  належать до природних ресурсів
загальнодержавного значення.

Стаття 3. Право власності на мисливських тварин та право
користування цими тваринами

Мисливські тварини,  що  перебувають у стані природної волі в
межах території України,  є об'єктом права власності  Українського
народу.

Від імені  Українського  народу  права  власника  мисливських
тварин здійснюють  органи  державної  влади  та  органи  місцевого
самоврядування в    межах,    визначених    Конституцією   України
( 254к/96-ВР ).

Органи державної влади здійснюють права  власника  щодо  всіх
мисливських тварин,  за винятком тих, які в порядку, установленому
цим  Законом  та  іншими   актами   законодавства,   передані   до
комунальної  власності чи приватної власності юридичних і фізичних
осіб.

Користування мисливськими  тваринами  може  здійснюватися   з
вилученням  або без вилучення їх з природного середовища чи штучно
створених напіввільних умов.

У приватній  власності  юридичних  і  фізичних  осіб   можуть
перебувати   окремі  мисливські  тварини,  вилучені  з  природного
середовища в установленому  законодавством  порядку,  розведені  в
неволі або набуті іншим шляхом, не забороненим законодавством.

З метою  безпеки  населення,  а  також  в  інтересах  охорони
тваринного світу право приватної власності на окремих  мисливських
тварин може бути обмежено законом.

Розділ II

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ У ГАЛУЗІ МИСЛИВСЬКОГО
ГОСПОДАРСТВА ТА ПОЛЮВАННЯ

Стаття 4. Державне регулювання у галузі мисливського
господарства та полювання

Державне регулювання  у  галузі  мисливського господарства та
полювання здійснюють Кабінет  Міністрів  України,  Рада  міністрів
Автономної   Республіки   Крим,  місцеві  державні  адміністрації,
спеціально уповноважений  центральний  орган  виконавчої  влади  у
галузі  охорони  навколишнього  природного середовища,  спеціально
уповноважений  центральний  орган  виконавчої   влади   у   галузі
мисливського  господарства  та  полювання,  інші центральні органи
виконавчої влади відповідно до їх повноважень,  а також їх місцеві
органи.

Органам місцевого   самоврядування   цим  Законом  та  іншими
законами України можуть бути надані  окремі  повноваження  органів
виконавчої  влади  у  сфері  державного  регулювання  мисливського
господарства та полювання.

Стаття 5. Повноваження Кабінету Міністрів України у галузі
мисливського господарства та полювання

До повноважень    Кабінету   Міністрів   України   у   галузі
мисливського господарства та полювання належить:

забезпечення реалізації   державної   політики    у    галузі
мисливського господарства та полювання;

передача мисливських   тварин,  що  перебувають  у  державній
власності,  у комунальну власність та приватну власність юридичних
і фізичних осіб;

встановлення відповідно   до  цього  Закону  та  інших  актів
законодавства порядку видачі дозволів на використання  мисливських
тварин як природного ресурсу загальнодержавного значення;

розроблення    та    здійснення   загальнодержавних   програм
мисливського господарства;

забезпечення державного  регулювання  та  контролю  у  галузі
охорони, використання та відтворення мисливських тварин;

затвердження порядку  встановлення лімітів та видачі дозволів
на використання мисливських тварин;

організація зовнішньоекономічних  зв'язків   і   міжнародного
співробітництва у галузі мисливського господарства та полювання;

вирішення інших питань у межах своїх повноважень.

Стаття 6. Повноваження спеціально уповноваженого
центрального органу виконавчої влади у
галузі мисливського господарства та
полювання

До повноважень спеціально уповноваженого центрального  органу
виконавчої  влади  у галузі мисливського господарства та полювання
належить:

здійснення державного  регулювання  і   контролю   у   галузі
мисливського господарства та полювання;

організація робіт   з  охорони,  використання  і  відтворення
мисливських тварин,  збереження та  поліпшення  стану  мисливських
угідь;

видача дозволів   на   використання  мисливських  тварин,  що
перебувають у державній власності;

прийняття рішення  про  припинення  полювання   у   випадках,
передбачених цим Законом;

розроблення проектів лімітів та норм використання мисливських
тварин,  встановлення за погодженням із  спеціально  уповноваженим
центральним    органом   виконавчої   влади   у   галузі   охорони
навколишнього природного середовища строків здійснення полювання;

визначення за погодженням із центральним  органом  виконавчої
влади з питань фінансів вартості ліцензій на добування мисливських
тварин;

подання документів   з   питань   надання   у    користування
мисливських угідь;

підготовка проектів  планів  переселення  мисливських тварин,
організація роботи з їх штучного відтворення;

забезпечення ведення   державного   обліку   чисельності   та
добування мисливських тварин;

встановлення порядку  видачі  паспортів  на собак мисливських
порід, інших ловчих звірів і птахів;

встановлення порядку видачі та видача посвідчень  мисливця  і
щорічних  контрольних  карток  обліку  добутої  дичини  і порушень
правил полювання;

організація роботи   з   упорядкування   мисливських   угідь,
визначення їх пропускної спроможності;

організація роботи  з  укладення  з користувачами мисливських
угідь  договорів  про  умови  ведення  мисливського  господарства,
здійснення контролю за виконанням цих договорів;

ведення моніторингу   та   державного   кадастру  мисливських
тварин, що перебувають на території України;

вирішення інших питань у галузі мисливського господарства  та
полювання відповідно до законодавства.

Стаття 7. Повноваження Ради міністрів Автономної Республіки
Крим у галузі мисливського господарства та
полювання

До повноважень  Ради  міністрів  Автономної Республіки Крим у
галузі мисливського господарства та полювання належить:

реалізація державної політики у галузі охорони,  використання
і відтворення мисливських тварин;

організація і  здійснення  державного регулювання та контролю
за охороною,  використанням  і  відтворенням  мисливських  тварин,
веденням  моніторингу,  державного  кадастру  та державного обліку
мисливських тварин,  що перебувають у межах  території  Автономної
Республіки Крим;

розроблення республіканських програм, пов'язаних з вивченням,
охороною, використанням і відтворенням мисливських тварин;

погодження питань   щодо   розміщення   підприємств,    інших
об'єктів,   які   можуть   негативно  впливати  на  стан  об'єктів
тваринного світу та якість мисливських угідь;

вирішення інших питань у межах своїх повноважень.

Стаття 8. Повноваження обласних, районних, Київської та
Севастопольської міських державних
адміністрацій у галузі мисливського
господарства та полювання

До    повноважень    обласних,    районних,    Київської   та
Севастопольської  міських   державних   адміністрацій   у   галузі
мисливського господарства та полювання належить:

забезпечення виконання  державних  та  регіональних  програм у
галузі охорони,  використання і  відтворення  мисливських  тварин,
розвитку мисливського господарства;

встановлення відповідно   до   законодавства   обмежень  щодо
користування мисливськими угіддями та здійснення полювання;

забезпечення додержання   вимог   законодавства   у    галузі
мисливського господарства та полювання;

взаємодія з   органами   місцевого  самоврядування  з  питань
мисливського господарства та полювання;

вирішення інших питань у межах своїх повноважень.

Стаття 9. Повноваження Верховної Ради Автономної Республіки
Крим, обласних, районних, Київської і
Севастопольської міських рад у галузі
мисливського господарства та полювання

До повноважень  Верховної  Ради  Автономної  Республіки Крим,
обласних,  районних,  Київської і Севастопольської міських  рад  у
галузі мисливського господарства та полювання належить:

затвердження відповідних    програм   розвитку   мисливського
господарства;

вирішення в   установленому   порядку   питань   надання    в
користування мисливських угідь;

вирішення інших питань у межах своїх повноважень.

Стаття 10. Повноваження сільських, селищних і міських рад у
галузі мисливського господарства та полювання

До повноважень сільських,  селищних і міських  рад  у  галузі
мисливського господарства та полювання належить:

організація та  здійснення  заходів  щодо  охорони державного
мисливського фонду,  поліпшення середовища перебування мисливських
тварин;

вирішення відповідно  до  цього Закону питань,  що стосуються
надання у користування мисливських угідь;

реалізація інших питань у межах своїх повноважень.

Стаття 11. Громадські організації мисливців

З метою задоволення своїх  законних  інтересів  у  здійсненні
полювання,  сприяння  веденню мисливського господарства,  розвитку
мисливського   собаківництва    громадяни    можуть    добровільно
об'єднуватись у громадські організації мисливців.

Розділ III

ПОЛЮВАННЯ

Стаття 12. Право на полювання

Право на  полювання  в межах визначених для цього мисливських
угідь  мають  громадяни  України,  які  досягли  18-річного  віку,
одержали  в  установленому порядку дозвіл на добування мисливських
тварин та інші документи, що засвідчують право на полювання.

Полювання з  використанням  вогнепальної  мисливської   зброї
дозволяється  лише  особам,  які  в установленому порядку одержали
дозвіл органу внутрішніх справ на право користування цією зброєю.

До полювання прирівнюється:

перебування осіб у межах мисливських угідь,  у тому числі  на
польових і лісових дорогах (крім доріг загального користування), з
будь-якою стрілецькою зброєю або з капканами та іншими  знаряддями
добування  звірів  і  птахів,  або з собаками мисливських порід чи
ловчими звірами і птахами, або з продукцією полювання;

перебування осіб  на  дорогах   загального   користування   з
продукцією   полювання   або   з  будь-якою  зібраною  розчохленою
стрілецькою зброєю.

Стаття 13. Здійснення полювання іноземцями

Іноземці можуть здійснювати полювання  на  території  України
відповідно до цього Закону.  Документи на право полювання,  видані
відповідними органами інших держав, чинні на території України.

Умови організації та здійснення полювання іноземцями,  розмір
плати  за надані послуги і добуту продукцію полювання визначаються
відповідними  договорами,  що  укладаються  між   іноземцями   або
юридичними  особами,  які  організовують  для  них  полювання,  та
користувачами мисливських угідь.

Стаття 14. Документи на право полювання

Документами на право полювання є:

посвідчення мисливця;

щорічна контрольна картка обліку добутої  дичини  і  порушень
правил полювання з відміткою про сплату державного мита;

дозвіл на добування мисливських тварин (ліцензія, відстрільна
картка тощо);

відповідний дозвіл   на   право   користування   вогнепальною
мисливською зброєю;

паспорт на  собак  мисливських  порід,  інших ловчих звірів і
птахів з відміткою про допуск до полювання у поточному році у разі
їх використання під час полювання.

Зазначені документи   мисливець  зобов'язаний  мати  під  час
здійснення полювання,  транспортування або  перенесення  продукції
полювання   і   пред'являти   їх  на  вимогу  осіб,  уповноважених
здійснювати  контроль  у  галузі  мисливського   господарства   та
полювання.

Посвідчення мисливця  та  щорічна  контрольна  картка  обліку
добутої дичини і порушень правил  полювання  видаються  спеціально
уповноваженим   центральним  органом  виконавчої  влади  у  галузі
мисливського господарства та полювання або його місцевими органами
у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Розмір державного мита, а також порядок стягнення платежів за
видачу посвідчення мисливця та щорічної контрольної картки  обліку
добутої  дичини  і  порушень  правил  полювання  встановлюються  у
порядку, передбаченому законодавством.

Розмір плати  за  видачу  посвідчення  мисливця  та  щорічної
контрольної   картки  обліку  добутої  дичини  і  порушень  правил
полювання  встановлюється  спеціально  уповноваженим   центральним
органом  виконавчої  влади  у  галузі мисливського господарства та
полювання за погодженням з центральним органом виконавчої влади  з
питань фінансів.

Стаття 15. Способи полювання

Полювання може здійснюватися такими способами:

індивідуальне полювання;

колективне полювання;

колективне полювання з нагоничами (облавне полювання).

Полювання може здійснюватися з використанням:

мисливської вогнепальної зброї;

собак мисливських  порід,  інших  ловчих  звірів і птахів (за
наявності паспортів на них з допуском  до  полювання  у  поточному
році);

сіток і пасток для відлову тварин живцем;

пасток для  добування хутрових звірів з науковою метою та для
переселення;

вишок;

пахучих неотруйних приманок.

Полювання може   здійснюватися   з   мисливською  зброєю,  що
належить  іншій  фізичній  особі,  лише  в  її  присутності  і  за
наявності  у  мисливця  та  власника  зброї  відповідних дозволів,
виданих органом внутрішніх справ.

Стаття 16. Ліміти використання мисливських тварин

Полювання  на парнокопитних тварин, куниць лісову та кам'яну,
норку американську, тхора лісового, бобра, нутрію вільну, ондатру,
бабака,    білку    здійснюється   відповідно   до   лімітів,   що
затверджуються   на  мисливський  сезон  спеціально  уповноваженим
центральним    органом   виконавчої   влади   у   галузі   охорони
навколишнього   природного   середовища   за  поданням  спеціально
уповноваженого  центрального  органу  виконавчої  влади  у  галузі
мисливського  господарства  та  полювання  на  підставі пропозицій
користувачів  мисливських  угідь,  погоджених з місцевими органами
спеціально  уповноваженого  центрального органу виконавчої влади у
галузі  охорони  навколишнього  природного середовища в Автономній
Республіці  Крим, областях, містах Києві, Севастополі та місцевими
органами  спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої
влади у галузі мисливського господарства та полювання.

Полювання на  інших  мисливських  тварин  регулюється нормами
відстрілу,  що  встановлюються  на  мисливський  сезон  спеціально
уповноваженим   центральним  органом  виконавчої  влади  у  галузі
охорони навколишнього природного середовища  разом  із  спеціально
уповноваженим   центральним  органом  виконавчої  влади  у  галузі
мисливського господарства та полювання за поданням  їх  органів  в
Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
(  Стаття  16  із  змінами,  внесеними згідно із Законом N 1695-IV
( 1695-15 ) від 20.04.2004 )

Стаття 17. Дозволи на добування мисливських тварин

Добування мисливських   тварин  здійснюється  за  дозволом  -
ліцензією або відстрільною карткою.

За   ліцензією   здійснюється   полювання  на  кабана,  лань,
оленів благородного та плямистого,  козулю,  лося, муфлона, білку,
бабака,  бобра,  нутрію вільну, ондатру, куниць лісову та кам'яну,
норку американську, тхора лісового.

За відстрільною  карткою  здійснюється  полювання  на пернату
дичину,  кроля дикого, зайця-русака, єнотовидного собаку, вовка та
лисицю.

Добування вовка дозволяється здійснювати також за наявності у
мисливця ліцензії  або  відстрільної  картки  на  добування  інших
мисливських тварин.

Ліцензії видаються  мисливцям користувачем мисливських угідь,
який отримує їх у спеціально  уповноваженому  центральному  органі
виконавчої  влади  у галузі мисливського господарства та полювання
або визначеному ним органі.

Відстрільні    картки    видаються   мисливцям   користувачем
мисливських угідь.

Ліцензії та   відстрільні   картки   видаються  мисливцям  із
зазначенням  у  них  терміну  та  місця  здійснення  полювання   з
урахуванням  лімітів  добування  мисливських  тварин та пропускної
спроможності мисливських угідь.
(  Стаття  17  із  змінами,  внесеними згідно із Законом N 1695-IV
( 1695-15 ) від 20.04.2004 )

Стаття 18. Вартість дозволів на добування мисливських тварин

Вартість    ліцензій    на   добування   мисливських   тварин
визначається    спеціально   уповноваженим   центральним   органом
виконавчої влади у галузі мисливського господарства  та  полювання
за  погодженням  з  центральним  органом виконавчої влади з питань
фінансів.

Вартість    відстрільних    карток    встановлює   користувач
мисливських  угідь  за погодженням з місцевим органом центрального
органу виконавчої влади з питань фінансів.

Стаття 19. Строки полювання

Полювання може здійснюватися у такі строки:

на норця великого, качок (крім гоголя, черні білоокої, савки,
огара,  галагаза, гаги звичайної, лутка, крохалів), лиску, курочку
водяну,  пастушка,  куликів  (крім   кулика-сороки,   ходуличника,
шилодзьобки,  кроншнепів,  чайки, лежня, дерихвостів, поручайника,
крем'яшника, чорниша, перевізника, фіфі, зуйків морського, малого,
великодзьобого,  галстучника),  голубів  (крім  голуба-синяка) - у
серпні - грудні;

на  гусок:  сіру,  білолобу  велику,  гуменника  - у серпні -
січні;  (  Абзац третій частини першої статті 19 в редакції Закону
N 1695-IV ( 1695-15 ) від 20.04.2004 )

на  куріпку  сіру,  кеклика,  фазана,  рябчика,  тетерука - у
жовтні  -  грудні;  (  Абзац четвертий частини першої статті 19 із
змінами,  внесеними  згідно  із  Законом N 1695-IV ( 1695-15 ) від
20.04.2004 )

на перепела - у серпні - жовтні;

на самця козулі - з 1 травня по грудень включно;

на самців кабана,  лані,  оленів благородного та  плямистого,
лося, муфлона - у серпні - січні;

на самок  кабана,  лані,  оленів  благородного та плямистого,
козулі,  лося і муфлона та на молодняк (до двох років)  зазначених
видів - у вересні - січні;

(  Абзац  дев'ятий  частини  першої  статті  19  виключено на
підставі Закону N 1695-IV ( 1695-15 ) від 20.04.2004 )

на білку,  нутрію вільну, єнотовидного собаку, лисицю, куниць
лісову і кам'яну, тхора лісового - з 15 жовтня по лютий включно;

на бобра,  ондатру,  норку американську - з  1  листопада  по
лютий включно;

на кроля  дикого  і  зайця-русака  -  з 1 листопада по січень
включно; на бабака - у липні - вересні.

Полювання протягом мисливського сезону може  здійснюватися  в
усі дні тижня.

Строки полювання   (конкретна   дата  відкриття  та  закриття
полювання на той чи інший вид мисливських тварин,  дні  полювання)
та порядок його здійснення визначаються  спеціально  уповноваженим
центральним   органом   виконавчої  влади  у  галузі  мисливського
господарства   та   полювання   за   погодженням   із   спеціально
уповноваженим   центральним  органом  виконавчої  влади  у  галузі
охорони   навколишнього   природного    середовища,    з    іншими
заінтересованими  центральними  і  місцевими  органами  виконавчої
влади,  що доводиться до відома користувачів мисливських  угідь  і
громадськості.

Стаття 20. Заборони щодо здійснення полювання

З   метою   раціонального  використання  мисливських  тварин,
охорони   диких   тварин,   а   також  середовища  їх  перебування
забороняється:

1) полювати без належного на те дозволу, а саме:

без документів, визначених статтею 14 цього Закону;

полювання на тварин, які не зазначені у дозволах на добування
мисливських тварин або понад встановлену в цих дозволах норму;

2) полювання в заборонених для цього місцях, а саме:

на територіях  та об'єктах природно-заповідного фонду,  де це
заборонено відповідно до положень про них;

на відтворювальних ділянках;

у межах населених пунктів (сіл,  селищ,  міст),  за  винятком
випадків,   передбачених   рішеннями   Ради  міністрів  Автономної
Республіки Крим,  обласних,  Київської та Севастопольської міських
рад;

в угіддях, не зазначених у дозволі;

на відстані  ближче  ніж  200  метрів від будівель населеного
пункту та окремо розташованих  будівель,  де  можливе  перебування
людей;

3) полювання у заборонений час, а саме:

у не  дозволені  для  полювання  строки  на  відповідні  види
тварин;

у темний період доби (пізніше години  після  заходу  сонця  і
раніше години до його сходу);

4) полювання  із  застосуванням або використанням заборонених
знарядь та забороненими способами, а саме:

клеїв, петель, підрізів, закотів, гачків, самострілів, ловчих
ям;

отруйних та анестезуючих принад;

живих сліпих чи знівечених тварин як принади;

звуковідтворювальних приладів та пристроїв;

електричного обладнання для добування тварин;

штучних світлових   джерел,   приладів   та   пристроїв   для
підсвічування мішеней, у тому числі приладів нічного бачення;

дзеркал та інших пристроїв, що осліплюють тварин;

вибухових речовин;

з під'їзду на автомототранспорті, а також на плавучих засобах
з працюючим двигуном;

літаків та вертольотів;

немисливської (у   тому   числі   військової)   вогнепальної,
пневматичної та іншої стрілецької зброї, а також нарізних вкладок,
напівавтоматичної  або автоматичної зброї з магазинами більш як на
два патрони;

руйнування жител тварин, бобрових загат, гнізд птахів;

газу та диму;

заливання нір звірів;

а також:

на тварин,  які зазнають лиха (переправляються водою  або  по
льоду, рятуються від пожежі, повені тощо);

на пернату дичину з нарізною вогнепальною зброєю;

на  хутрових  звірів  (крім  вовка)  з  нарізною вогнепальною
зброєю  калібром  більш  як  5,6 міліметра; ( Абзац дев'ятнадцятий
пункту  4 частини першої статті 20 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 1695-IV ( 1695-15 ) від 20.04.2004 )

на  копитних  тварин з використанням малокаліберної гвинтівки
під патрон кільцевого запалювання або набоїв, споряджених картеччю
чи  шротом; ( Абзац двадцятий пункту 4 частини першої статті 20 із
змінами,  внесеними  згідно  із  Законом N 1695-IV ( 1695-15 ) від
20.04.2004 )

полювання з мисливськими собаками,  ловчими звірами і птахами
без наявності на них паспорта з допуском до полювання;

5) транспортування  або  перенесення  добутих  тварин  чи  їх
частин без відмітки цього факту у дозволі на їх добування;

6) допускання собак у мисливські угіддя без нагляду;

7) полювання з порушенням установленого для певної  території
(регіону,   мисливського   господарства,   обходу   тощо)  порядку
здійснення полювання;

8) полювання на заборонених для добування тварин;

9) збирання яєць  птахів,  загиблих  тварин  або  їх  частин,
руйнування,   нищення  або  псування  штучних  гніздищ,  солонців,
годівниць  для  звірів  і   птахів,   посівів   кормових   рослин,
мисливських вишок,  вказівних знаків, відповідних вивісок та інших
атрибутів мисливського господарства.

Дії,  зазначені  в  пунктах  1-8  цієї  статті, відповідно до
законодавства кваліфікуються як незаконне полювання.  Особи, винні
у  незаконному  полюванні,  несуть  відповідальність   згідно   із
законами.

Розділ IV

ВЕДЕННЯ МИСЛИВСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ТА КОРИСТУВАННЯ
МИСЛИВСЬКИМИ УГІДДЯМИ

Стаття 21. Ведення мисливського господарства

Ведення мисливського господарства здійснюється  користувачами
мисливських угідь.

Не допускається   користування   мисливськими   тваринами  та
ведення  мисливського  господарства  без  оформлення   відповідних
документів у встановленому цим Законом порядку.

Умови ведення   мисливського   господарства   визначаються  у
договорі,  який  укладається  між  місцевими  органами  спеціально
уповноваженого  центрального  органу  виконавчої  влади  у  галузі
мисливського господарства та полювання і користувачами мисливських
угідь.

Форма договору    встановлюється   спеціально   уповноваженим
центральним  органом  виконавчої  влади  у   галузі   мисливського
господарства   та   полювання   за   погодженням   із   спеціально
уповноваженим  центральним  органом  виконавчої  влади  у   галузі
охорони навколишнього природного середовища.

Для потреб  мисливського господарства користувачі мисливських
угідь мають право у встановленому порядку, за згодою власників або
користувачів  земельних  ділянок,  будувати на мисливських угіддях
необхідні  будівлі  та  біотехнічні  споруди,  вирощувати  кормові
культури,   створювати   захисні   насадження,   проводити  штучне
обводнення,  здійснювати  інші  заходи,   пов'язані   з   веденням
мисливського  господарства,  які  не  суперечать  законодавству та
інтересам власників або користувачів земельних ділянок.

Відносини між власниками або користувачами земельних  ділянок
і   користувачами   мисливських   угідь  регулюються  відповідними
договорами.

Стаття 22. Порядок надання у користування мисливських угідь

Мисливські угіддя  для  ведення   мисливського   господарства
надаються  у  користування  Верховною  Радою Автономної Республіки
Крим,  обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за
поданням  місцевого  органу спеціально уповноваженого центрального
органу виконавчої влади  у  галузі  мисливського  господарства  та
полювання,  погодженим  з  Радою  міністрів  Автономної Республіки
Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними
адміністраціями,   місцевими  органами  спеціально  уповноваженого
центрального   органу   виконавчої   влади   у   галузі    охорони
навколишнього   природного  середовища,  а  також  власниками  або
користувачами земельних ділянок.

Мисливські угіддя надаються у користування на строк  не  менш
як на 15 років.

Площа мисливських угідь,  що надаються користувачеві, повинна
становити не  менше  3  тисяч  гектарів,   але   не   більше   ніж
35 відсотків  від  загальної  площі  мисливських  угідь Автономної
Республіки Крим, області та м. Севастополя. ( Частина третя статті
22  із змінами, внесеними згідно із Законом N 3053-III ( 3053-14 )
від 07.02.2002 )

Переважне право на користування мисливськими угіддями мають:

власники та постійні користувачі земельних ділянок;

користувачі мисливських   угідь,   які   продовжують    строк
користування цими угіддями.

Стаття 23. Припинення права користування мисливськими
угіддями

Право користування мисливськими угіддями припиняється у разі:

закінчення строку користування;

добровільної відмови від користування;

припинення діяльності   юридичних   осіб,   яким   надано   у
користування мисливські угіддя;

систематичного невиконання   обов'язків   щодо   охорони   та
відтворення мисливських тварин, зобов'язань, обумовлених договором
між  користувачем  мисливських  угідь  та власником (користувачем)
земельних ділянок або місцевим органом  спеціально  уповноваженого
центрального органу виконавчої влади у галузі ведення мисливського
господарства та полювання;

погіршення якості мисливських угідь з вини їх користувача;

в інших випадках, передбачених законодавством.

Рішення про   припинення   права   користування  мисливськими
угіддями, крім випадку закінчення строку користування, приймаються
за  поданням місцевих органів спеціально уповноважених центральних
органів виконавчої влади у  галузі  мисливського  господарства  та
полювання або у галузі охорони навколишнього природного середовища
тими самими органами,  які уповноважені на надання у  користування
мисливських угідь.

Стаття 24. Плата за користування мисливськими угіддями

Користування мисливськими угіддями є платним.

Розмір та порядок внесення плати за користування мисливськими
угіддями визначаються  у  договорі  між  користувачем  мисливських
угідь  та  власником або постійним користувачем земельних ділянок,
на яких знаходяться ці угіддя.

Розмір плати   за    користування    мисливськими    угіддями
встановлюється  залежно від їх місцезнаходження,  природної якості
та інших факторів.

Стаття 25. Збір за використання мисливських тварин як
природного ресурсу загальнодержавного значення

За використання  мисливських  тварин  як  природного  ресурсу
загальнодержавного  значення  з  користувачів  мисливських   угідь
справляється збір.

Збір за використання мисливських тварин як природного ресурсу
загальнодержавного значення не справляється у разі:

використання  тварин  у цілях, передбачених статтями 32 та 33
цього Закону;

добування тварин, які не перебувають у державній власності.

Розмір збору за використання мисливських тварин як природного
ресурсу загальнодержавного  значення  встановлюється  для  окремих
видів  (груп видів) тварин залежно від їх поширення,  чисельності,
відтворювальної здатності та обсягу добування.

Порядок справляння   і   розміри   збору   за    використання
мисливських   тварин   як  природного  ресурсу  загальнодержавного
значення встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Стаття 26. Розподіл коштів від сплати збору за використання
мисливських тварин як природного ресурсу
загальнодержавного значення

Кошти від сплати збору за використання мисливських тварин  як
природного  ресурсу  загальнодержавного значення перераховуються у
розмірі 50 відсотків до державного бюджету і  50  відсотків  -  до
республіканського  бюджету  Автономної  Республіки Крим,  бюджетів
областей, міст Києва і Севастополя.

Кошти від сплати збору за використання мисливських тварин  як
природного  ресурсу  загальнодержавного значення,  що надходять до
республіканського бюджету  Автономної  Республіки  Крим,  бюджетів
областей, міст  Києва і Севастополя,  розподіляються між місцевими
бюджетами різних  рівнів  відповідно  Верховною  Радою  Автономної
Республіки Крим,  обласними, Київською і Севастопольською міськими
радами.

Стаття 27. Охорона і відтворення мисливських тварин

З метою охорони та відтворення мисливських тварин користувачі
в межах своїх мисливських угідь виділяють не менш як 20  відсотків
площі угідь,  на яких полювання забороняється.  Порядок визначення
територій для цієї мети  встановлюється  спеціально  уповноваженим
центральним   органом   виконавчої  влади  у  галузі  мисливського
господарства та полювання.

Користувачі мисливських     угідь     здійснюють     комплекс
біотехнічних   та   інших   заходів,  спрямованих  на  охорону  та
відтворення мисливських тварин, збереження і поліпшення середовища
їх перебування.

Користувачі мисливських  угідь  встановлюють за погодженням з
місцевими органами спеціально уповноваженого  центрального  органу
виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання і
місцевими органами спеціально уповноваженого  центрального  органу
виконавчої   влади   у  галузі  охорони  навколишнього  природного
середовища пропускну спроможність мисливських угідь.

Стаття 28. Упорядкування мисливських угідь

Користувачі мисливських  угідь   забезпечують   упорядкування
мисливських угідь, наданих їм у користування.

Порядок    проведення    упорядкування    мисливських   угідь
визначається   спеціально   уповноваженим   центральним    органом
виконавчої  влади  у галузі мисливського господарства та полювання
за погодженням із  спеціально  уповноваженим  центральним  органом
виконавчої   влади   у  галузі  охорони  навколишнього  природного
середовища.

Стаття 29. Єгерська служба

З метою охорони мисливських угідь користувачі угідь створюють
єгерську  службу  з  розрахунку  не  менш  як один єгер на 7 тисяч
гектарів  лісових  і  10 тисяч гектарів польових чи водно-болотних
мисливських угідь.

Стаття 30. Права та обов'язки користувачів мисливських угідь

Користувачі мисливських угідь мають право:

користуватися    державним   мисливським   фондом   у   межах
мисливських угідь;

використовувати мисливських    тварин    та     користуватися
мисливськими угіддями в установленому порядку;

розпоряджатися мисливськими тваринами,  добутими або набутими
в інший спосіб у законному порядку, і доходами від їх реалізації;

організовувати полювання для мисливців;

отримувати  відшкодування вартості будівель, споруд та іншого
нерухомого  майна,  яке  належить  їм  на праві власності,  у разі
переходу права користування мисливськими угіддями від них до інших
користувачів.  (  Частину першу статті 30 доповнено абзацом шостим
згідно із Законом N 1122-IV ( 1122-15 ) від 11.07.2003 )

Користувачі мисливських угідь зобов'язані:

додержуватися встановлених правил,  норм,  лімітів і  строків
добування мисливських тварин;

виконувати біотехнічні заходи, виділяти мисливські угіддя для
охорони  і  відтворення  мисливських  тварин,  визначати пропускну
спроможність мисливських угідь та забезпечувати їх упорядкування;

раціонально використовувати  державний  мисливський фонд,  не
допускати погіршення екологічного стану мисливських угідь;

проводити первинний облік чисельності і добування мисливських
тварин,  вивчати їх стан та характеристики угідь і в установленому
порядку подавати цю інформацію органам,  які здійснюють  державний
облік чисельності тварин та облік їх добування, ведення державного
кадастру і моніторингу тваринного світу;

негайно інформувати місцеві органи спеціально  уповноваженого
центрального    органу   виконавчої   влади   у   галузі   охорони
навколишнього  природного  середовища,  спеціально  уповноваженого
центрального   органу   виконавчої  влади  у  галузі  мисливського
господарства  та полювання, ветеринарні, санітарно-епідеміологічні
служби  про  виявлення  випадків  захворювань  тварин,  погіршення
стану  середовища  їх  перебування, виникнення загрози знищення та
загибелі  тварин,  здійснювати комплексні заходи щодо профілактики
і боротьби із захворюваннями;

обладнати згідно    з    ветеринарно-санітарними     вимогами
майданчики  для  оброблення  відстріляної  на  полюванні дичини та
забезпечити   проведення    представниками    органів    державної
ветеринарної  медицини  ветеринарно-санітарної  експертизи дичини,
призначеної для використання на харчові цілі;

здійснювати охорону державного мисливського фонду, створювати
єгерську службу;

додержуватися режиму  охорони  тварин,  занесених до Червоної
книги  України  і  включених  до  переліків  видів   тварин,   які
підлягають  особливій  охороні  на території Автономної Республіки
Крим та областей,  у  межах  наданих  у  користування  мисливських
угідь;

не допускати   самовільного   переселення  або  акліматизації
тварин;

не допускати до полювання мисливців у кількості, що перевищує
пропускну спроможність мисливських угідь;

проводити комплексні  заходи,  спрямовані  на відтворення,  у
тому числі штучне,  мисливських тварин,  збереження  і  поліпшення
середовища їх перебування,  щорічно вкладати кошти на їх охорону і
відтворення з розрахунку на 1 тисячу  гектарів  лісових  угідь  не
менше   шести,   польових   -   чотирьох,  водно-болотних  -  двох
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

здійснювати заходи   щодо   виконання   загальнодержавних   і
місцевих екологічних програм з питань охорони тваринного світу;

самостійно припиняти  використання  мисливських тварин у разі
погіршення їх стану та умов  існування,  зниження  відтворювальної
здатності  та виникнення загрози знищення тварин,  негайно вживати
заходів  до  усунення  негативних  факторів  впливу  на  тварин  і
середовище їх перебування;

безперешкодно допускати до перевірки стану мисливських угідь,
усіх об'єктів,  де  утримуються,  перероблюються  та  реалізуються
мисливські тварини, представників органів, що здійснюють державний
контроль  у  галузі  мисливського   господарства   та   полювання,
своєчасно виконувати їх законні вимоги.

У разі  невиконання  або  порушення  користувачем мисливських
угідь зазначених вимог спеціально уповноважений  орган  виконавчої
влади   у   галузі  мисливського  господарства  та  полювання  або
спеціально уповноважений орган виконавчої влади у  галузі  охорони
навколишнього  природного  середовища  можуть  попередити його про
необхідність усунення порушення у визначений термін чи  заборонити
використання   державного   мисливського  фонду  в  угіддях  цього
користувача терміном до трьох років.

Користувачі мисливських угідь можуть мати й інші  передбачені
законом права та обов'язки щодо використання мисливських тварин та
користування мисливськими угіддями.

Стаття 31. Гарантії і захист прав користувачів мисливських
угідь

Права користувачів мисливських угідь охороняються законом.

Припинення права  використання  державного мисливського фонду
або права користування мисливськими угіддями може мати місце  лише
у випадках, передбачених статтею 23 цього Закону.

У    разі    дострокового   припинення   права   користування
мисливськими угіддями,  що сталося не з  ініціативи  або  вини  їх
користувача,  йому  відшкодовуються  витрати на проведені протягом
останніх трьох років комплексні заходи,  спрямовані на  охорону  і
відтворення,  у тому числі штучне,  мисливських тварин, поліпшення
середовища перебування тварин,  а також  повна  вартість  робіт  з
останнього    упорядкування    цих    угідь.   Зазначені   витрати
відшкодовуються  за  рахунок  нового  користувача  цих  угідь  або
органу,  який прийняв таке рішення. ( Статтю 31 доповнено частиною
третьою згідно із Законом N 1122-IV ( 1122-15 ) від 11.07.2003 )

Порушені права   користувачів  мисливських  угідь  підлягають
поновленню.

Поновлення  порушених  прав  користувачів  мисливських  угідь
провадиться    радами,    місцевими   державними   адміністраціями
відповідно  до  їх  повноважень,  судом   або  третейським  судом.
(  Частина  статті  31  із  змінами,  внесеними  згідно із Законом
N 762-IV ( 762-15 ) від 15.05.2003 )

Стаття 32. Селекційний та вибірковий діагностичний відстріли
мисливських тварин для ветеринарно-санітарної
експертизи

Селекційний та вибірковий діагностичний відстріли мисливських
тварин для ветеринарно-санітарної експертизи проводяться незалежно
від   строків  мисливського  сезону  працівниками,  уповноваженими
здійснювати охорону  мисливських  угідь,  за  дозволом  спеціально
уповноваженого  центрального  органу  виконавчої  влади  у  галузі
мисливського господарства та полювання,  а в  межах  територій  та
об'єктів природно-заповідного фонду - за дозволом місцевого органу
спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої  влади  у
галузі  охорони навколишнього природного середовища,  за письмовою
заявою користувача мисливських угідь.

Відстріл мисливських  тварин  у   встановлених   ветеринарною
службою   вогнищах   сказу   та   інших   небезпечних  захворювань
здійснюється відповідно до законодавства про ветеринарну медицину.

Селекційний та вибірковий діагностичний відстріли мисливських
тварин    для   ветеринарно-санітарної   експертизи   здійснюються
відповідно до лімітів їх добування.

Тварини, добуті  протягом  мисливського  сезону,   вважаються
добутими  в  межах  ліміту  цього мисливського сезону,  а тварини,
добуті в міжсезоння,  - у  межах  ліміту  наступного  мисливського
сезону.

Стаття 33. Відстріл та відлов хижих та шкідливих тварин,
добування мисливських тварин для наукових цілей,
переселення в нові місця перебування

Відстріл та  відлов  вовків,  бродячих  собак і котів,  сірих
ворон,  сорок,  граків   здійснюються   мисливцями   за   дозволом
користувача  мисливських  угідь  під  час  полювання  на інші види
мисливських тварин.

Відстріл та відлов перелічених тварин, а також вовка і лисиці
не  в  мисливський  сезон  або  в заборонених для полювання місцях
здійснюються мисливцями за дозволом  місцевого  органу  спеціально
уповноваженого  центрального  органу  виконавчої  влади  у  галузі
мисливського господарства та полювання,  а в  межах  територій  та
об'єктів природно-заповідного фонду - за дозволом місцевого органу
спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої  влади  у
галузі  охорони навколишнього природного середовища,  за письмовою
заявою користувача мисливських угідь.

Місцеві органи спеціально уповноваженого центрального  органу
виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання і
користувачі  мисливських  угідь  можуть  безоплатно  забезпечувати
мисливців,  які  добувають  зазначених  тварин,  набоями  та іншим
необхідним  спорядженням,   установлювати   для   них   відповідні
винагороди (пільги).

Добування вовків,  лисиць,  бродячих  собак  і  котів,  сірих
ворон,  сорок,  граків і сойок належить  до  службових  обов'язків
працівників, уповноважених здійснювати охорону мисливських угідь.

Добування лисиць  і  єнотовидних собак протягом року в місцях
інтенсивного розведення дрібної дичини здійснюється  працівниками,
уповноваженими на охорону мисливських угідь, за дозволом місцевого
органу спеціально уповноваженого  центрального  органу  виконавчої
влади  у галузі мисливського господарства та полювання,  а в межах
територій та об'єктів природно-заповідного  фонду  -  за  дозволом
місцевого  органу  спеціально  уповноваженого  центрального органу
виконавчої  влади  у  галузі  охорони   навколишнього   природного
середовища, за письмовою заявою користувача мисливських угідь.

Добування мисливських тварин для наукових цілей,  переселення
в  нові  місця  перебування,  а  також  збирання   пташиних   яєць
здійснюються  за  дозволами спеціально уповноваженого центрального
органу виконавчої влади у галузі охорони навколишнього  природного
середовища, які видаються у встановленому ним порядку.

Стаття 34. Підготовка та використання на полюванні собак
мисливських порід, інших ловчих звірів і птахів

Натаскування, наганяння,  вимуштрування, польові випробування
і  змагання  мисливських  собак  проводяться  на окремих ділянках,
виділених для цієї мети користувачем мисливських угідь,  у строки,
що  встановлюються  спеціально  уповноваженим  центральним органом
виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання.

Виявлені в мисливських угіддях без нагляду  породисті  собаки
відловлюються,  про  що письмово повідомляються районні та обласні
організації,  які провадять реєстрацію  відповідних  порід  собак.
Безпородні собаки можуть бути відстріляні.

Відловлені собаки   залишаються   у  користувача  мисливських
угідь,  де вони були відловлені,  або в особи, яка їх відловила та
утримує.  Власники  собак  зобов'язані  відшкодовувати  витрати на
тимчасове утримання собак.

Власники собак,  які допустили їх  у  мисливські  угіддя  без
нагляду,  несуть  відповідальність як порушники правил полювання і
відшкодовують користувачу мисливських угідь  заподіяні  при  цьому
збитки.

На собак мисливських порід, інших ловчих звірів і птахів, які
використовуються для польових випробувань або  полювання,  власник
повинен  мати  паспорт  з  відміткою  про  допуск  до  полювання в
поточному році.

Форма паспорта,  порядок його видачі, а також порядок ведення
племінних  книжок  мисливських  собак визначаються органами,  яким
надано це право згідно з чинним законодавством.

На ловчих звірів і птахів паспорти видаються лише на підставі
оформлених  у  встановленому  порядку  документів,  що засвідчують
законність набуття цих тварин.

Стаття 35. Продукція полювання, мисливські трофеї

Перната дичина та хутрові звірі, а також субпродукти копитних
тварин,  добутих  мисливцем  під час полювання в установленому цим
Законом порядку, є власністю мисливця.

Шкури, м'ясо, роги та ікла копитних тварин, добутих у процесі
полювання,  а також відловлені живі тварини здаються користувачеві
мисливських угідь.  Учасники полювання мають  переважне  право  на
придбання цієї продукції.

При цьому   м'ясо   копитних   тварин   може  реалізовуватися
учасникам полювання із знижкою до 30 відсотків (частка мисливця).

Підлягають обов'язковій здачі користувачеві мисливських угідь
зібрані скинуті роги лані,  оленя,  козулі,  лося, загиблі тварини
або їх частини,  а  також  відловлені  хворі  чи  травмовані  живі
тварини.

Користувач мисливських  угідь  з  дозволу  органів  державної
ветеринарної медицини має право самостійно реалізовувати зазначену
продукцію   полювання   (у   тому  числі  мисливські  трофеї)  або
здійснювати її переробку за наявності документів,  що  засвідчують
законність її набуття, у порядку, встановленому законодавством.

Продукція полювання (у тому  числі  мисливські  трофеї),  яка
знаходиться  у  юридичних  і  фізичних  осіб  без  документів,  що
засвідчують  законність  її  набуття,  або  продукція,  добута   з
порушенням правил полювання, вважається незаконно добутою.

Мисливські  трофеї,  одержані  від  добутих  копитних тварин,
підлягають обов'язковій реєстрації у користувача мисливських угідь
з оформленням відповідного трофейного листа із зазначенням у ньому
місця, часу їх добування, оцінки трофейної якості. ( Частина сьома
статті  35  із  змінами,  внесеними  згідно  із  Законом N 1695-IV
( 1695-15 ) від 20.04.2004 )

Порядок реєстрації  мисливських  трофеїв,  форма  та  порядок
видачі  трофейних  листів  визначаються  спеціально  уповноваженим
центральним   органом   виконавчої  влади  у  галузі  мисливського
господарства   та   полювання   за   погодженням   із   спеціально
уповноваженим   центральним  органом  виконавчої  влади  у  галузі
охорони навколишнього природного середовища.

Стаття 36. Надходження коштів від ведення мисливського
господарства

Кошти від   реалізації  мисливцям  ліцензій  та  відстрільних
карток на добування мисливських  тварин,  продукції  полювання  (у
тому   числі  живих  мисливських  тварин),  надання  послуг,  інші
надходження від ведення мисливського господарства зараховуються на
рахунки користувачів мисливських угідь.

Користувачі   мисливських   угідь  одержують  від  спеціально
уповноваженого  центрального  органу  виконавчої  влади  у  галузі
мисливського  господарства та полювання або визначеного ним органу
ліцензії   на  добування  кабана,  лані,  оленів  благородного  та
плямистого,  козулі,  лося,  муфлона, білки, бабака, бобра, нутрії
вільної, ондатри, куниць лісової та кам'яної, норки американської,
тхора лісового за плату, розмір якої визначається за погодженням з
центральним органом виконавчої влади з питань фінансів.

Кошти від реалізації користувачам мисливських угідь ліцензій,
а  також  за  видачу  посвідчень  мисливця та щорічних контрольних
карток  обліку  добутої  дичини  і   порушень   правил   полювання
зараховуються  на  рахунок  спеціально уповноваженого центрального
органу виконавчої влади  у  галузі  мисливського  господарства  та
полювання  і використовуються на охорону та відтворення державного
мисливського  фонду.  Зазначені  кошти  включаються  до  кошторису
доходів  і  видатків спеціально уповноваженого центрального органу
виконавчої влади у галузі мисливського господарства та  полювання,
і  на  цю  суму  зменшується  обсяг  його  фінансування за рахунок
Державного бюджету України.
(  Стаття  36  із  змінами,  внесеними згідно із Законом N 1695-IV
( 1695-15 ) від 20.04.2004 )

Розділ V

КОНТРОЛЬ ЗА ПОЛЮВАННЯМ ТА ВЕДЕННЯМ МИСЛИВСЬКОГО
ГОСПОДАРСТВА

Стаття 37. Державний контроль у галузі мисливського
господарства та полювання

Державний контроль  у  галузі  мисливського  господарства  та
полювання  здійснюється  Кабінетом  Міністрів України,  спеціально
уповноваженим  центральним  органом  виконавчої  влади  у   галузі
мисливського  господарства та полювання,  спеціально уповноваженим
центральним   органом   виконавчої   влади   у   галузі    охорони
навколишнього   природного   середовища,  їх  місцевими  органами,
місцевими державними адміністраціями,  іншими державними  органами
відповідно до законодавства.

Стаття 38. Громадський контроль за полюванням

Громадський контроль  за полюванням здійснюється громадськими
інспекторами  охорони  навколишнього  природного   середовища   та
громадськими мисливськими інспекторами.

Повноваження громадських  інспекторів  охорони  навколишнього
природного середовища визначаються положенням,  яке затверджується
спеціально  уповноваженим  центральним  органом виконавчої влади у
галузі охорони навколишнього природного середовища  відповідно  до
закону.

Повноваження громадських мисливських інспекторів визначаються
положенням,   яке    затверджується    спеціально    уповноваженим
центральним   органом   виконавчої  влади  у  галузі  мисливського
господарства та полювання відповідно до закону.

Стаття 39. Права працівників, уповноважених здійснювати
контроль у галузі мисливського господарства
та полювання

Посадові особи спеціально уповноваженого центрального  органу
виконавчої   влади   у  галузі  охорони  навколишнього  природного
середовища,   спеціально   уповноваженого   центрального    органу
виконавчої  влади  у галузі мисливського господарства та полювання
та їх органів на місцях відповідно до законодавства мають право:

1) давати обов'язкові до  виконання  вказівки  (приписи)  про
усунення порушень вимог цього Закону;

2) перевіряти  документи  на  право  полювання  та  добування
мисливських тварин в інших цілях,  зупиняти транспортні  (плавучі)
засоби  та  проводити їх огляд та огляд речей,  знарядь полювання,
добутої продукції та інших предметів;

3) доставляти осіб,  які порушують вимоги  цього  Закону,  до
органів внутрішніх справ, органів місцевого самоврядування;

4) вилучати в осіб, які порушують правила полювання, знаряддя
добування  тварин,  транспортні  (плавучі)  засоби,  обладнання  і
предмети,  що були знаряддям порушень, незаконно добутих тварин та
іншу продукцію полювання, а також відповідні документи;

5) проводити фотографування, звукозапис, кіно- та відеозйомку
як  додаткові  заходи для запобігання та розкриття порушень правил
полювання та інших вимог, установлених цим Законом;

6) складати протоколи про порушення правил  полювання,  інших
встановлених цим Законом вимог;

7) вільно відвідувати підприємства,  установи та організації,
які здійснюють  добування,  утримання,  зберігання  або  переробку
мисливських  тварин,  території  та  об'єкти  природно-заповідного
фонду  з   метою   здійснення   нагляду   за   дотриманням   вимог
законодавства  про охорону тваринного світу,  ведення мисливського
господарства та здійснення полювання;

8) зупиняти чи припиняти полювання  та  іншу  діяльність,  що
провадиться з порушеннями вимог, установлених цим Законом;

9) визначати    розмір    збитків,    завданих   мисливському
господарству, за затвердженими таксами та методиками;

10) використовувати під час  виконання  службових  обов'язків
попутний  транспорт  і  засоби  зв'язку,  що  належать користувачу
мисливських угідь;

11) анулювати видані ними дозволи на полювання  та  добування
мисливських   тварин  в  інших  цілях,  а  також  на  переселення,
акліматизацію та утримання в неволі  чи  напіввільних  умовах  цих
тварин;

12) викликати  посадових осіб,  громадян України та іноземців
для усних або письмових пояснень у зв'язку з порушенням ними вимог
цього Закону;

13) перевіряти   й  безоплатно  одержувати  від  юридичних  і
фізичних  осіб  документи  з  ведення  мисливського  господарства,
мисливського   собаківництва,  добування,  зберігання,  утримання,
перероблення  і  реалізації  мисливських   тварин   та   продукції
полювання;

14) розглядати  в установленому законодавством порядку справи
про  адміністративні  правопорушення,   пов'язані   з   добуванням
мисливських  тварин,  порушенням  вимог  щодо ведення мисливського
господарства,  у тому числі користування мисливськими угіддями,  і
накладати адміністративні стягнення;

15) на   стимулювання  та  матеріально-технічне  забезпечення
діяльності в установленому законодавством порядку;

16) виконувати  інші  дії  відповідно  до  законодавства  про
охорону навколишнього природного середовища і про тваринний світ.

Права,  визначені  в  пунктах  2-6  цієї  статті, поширюються
також на єгерів та посадових осіб користувачів мисливських  угідь,
уповноважених  на  охорону  державного мисливського фонду.  Права,
визначені в пунктах 2,  3,  5, 6 цієї статті, поширюються також на
громадських    інспекторів    охорони   навколишнього   природного
середовища   та   громадських   мисливських   інспекторів.  Права,
визначені  в  пунктах  2-6,  14  цієї статті, поширюються також на
державних районних мисливствознавців, головних лісничих, лісничих,
головних  мисливствознавців  та  мисливствознавців  держлісгоспів,
інших  державних  лісогосподарських підприємств, а також державних
лісомисливських  та  державних  мисливських господарств. ( Частина
друга  статті 39 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1122-IV
( 1122-15 ) від 11.07.2003 )

Посадові особи спеціально уповноваженого центрального  органу
виконавчої   влади   у  галузі  охорони  навколишнього  природного
середовища,   спеціально   уповноваженого   центрального    органу
виконавчої  влади у галузі мисливського господарства та полювання,
їх органів на  місцях,  посадові  особи  користувачів  мисливських
угідь,  уповноважені  на охорону державного мисливського фонду під
час виконання службових обов'язків,  а також громадські інспектори
охорони   навколишнього   природного   середовища   та  громадські
мисливські інспектори під  час  проведення  рейдів,  пов'язаних  з
охороною   державного  мисливського  фонду,  можуть  перебувати  у
мисливських угіддях із зброєю (відомчою чи власною) незалежно  від
строків  полювання  за наявності у них посвідчення особи і дозволу
органів внутрішніх справ на користування цією зброєю.

Стаття 40. Правовий та соціальний захист працівників,
уповноважених здійснювати контроль у галузі
мисливського господарства та полювання

Посадові особи спеціально уповноваженого центрального  органу
виконавчої   влади   у  галузі  охорони  навколишнього  природного
середовища,   спеціально   уповноваженого   центрального    органу
виконавчої  влади у галузі мисливського господарства та полювання,
їх  органів  на   місцях   підлягають   обов'язковому   державному
особистому  страхуванню  за  рахунок  коштів державного бюджету на
випадок  загибелі  на  суму  десятирічної  заробітної   плати   за
останньою посадою, яку вони займали, а в разі поранення, контузії,
травми або каліцтва,  захворювання чи інвалідності,  що сталися  у
зв'язку   з   виконанням  посадових  обов'язків,  -  на  суму  від
шестимісячної до п'ятирічної заробітної плати за останньою посадою
залежно від ступеня втрати працездатності.

У разі  загибелі  посадової  особи  спеціально уповноваженого
центрального   органу   виконавчої   влади   у   галузі    охорони
навколишнього  природного  середовища,  спеціально  уповноваженого
центрального  органу  виконавчої  влади  у   галузі   мисливського
господарства та полювання,  їх органів на місцях,  посадової особи
користувача мисливських угідь, уповноваженої на охорону державного
мисливського  фонду,  у зв'язку з виконанням посадових обов'язків,
сім'ї  загиблого  або  його  утриманцям  виплачується   одноразова
допомога  у  розмірі  десятирічної  заробітної  плати загиблого за
останньою посадою, яку він займав, за рахунок державного бюджету з
наступним стягненням цієї суми з винних осіб.

У разі нанесення посадовій особі тілесних ушкоджень у зв'язку
з виконанням нею посадових  обов'язків,  що  перешкоджають  надалі
займатися   професійною  діяльністю,  їй  виплачується  одноразова
допомога в  розмірі  п'ятирічної  заробітної  плати  за  останньою
посадою,  яку  вона  займала,  за  рахунок  державного  бюджету  з
наступним стягненням цієї суми з винних  осіб  і  в  установленому
порядку призначається пенсія по інвалідності.

У разі нанесення посадовій особі тілесних ушкоджень у зв'язку
з виконанням нею посадових обов'язків,  що не перешкоджають надалі
займатися   професійною  діяльністю,  їй  виплачується  одноразова
допомога  в  розмірі  однорічної  заробітної  плати   за   рахунок
державного бюджету з наступним стягненням цієї суми з винних осіб.

Шкода, заподіяна  майну посадової особи або членам її сім'ї у
зв'язку з виконанням нею посадових обов'язків,  відшкодовується  в
повному  обсязі  за  рахунок коштів державного бюджету з наступним
стягненням цієї суми з винних осіб.

Річна заробітна  плата  посадової  особи,  що  береться   для
нарахування   одноразової  допомоги,  включає  всі  види  грошових
виплат,  які отримала посадова особа за час  роботи  за  останньою
посадою   за  рік,  що  передував  року  загибелі  або  ушкодження
здоров'я.

Стаття 41. Стимулювання осіб, уповноважених здійснювати
контроль у галузі мисливського господарства
та полювання

Стимулювання осіб,  уповноважених  здійснювати   контроль   у
галузі   мисливського   господарства   та  полювання,  проводиться
відповідно  до  законів   України   "Про   охорону   навколишнього
природного середовища"   ( 1264-12 )  і  "Про  тваринний  світ"
( 3041-12 ).

Особам, які  виявили  і  вилучили  незаконно добуту продукцію
полювання,  може  бути  видано  як  винагороду  безоплатно  до  50
відсотків  м'яса копитних тварин,  а також пернату дичину,  кролів
диких, зайців-русаків та м'ясо інших їстівних хутрових звірів.

Розділ VI

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА У
ГАЛУЗІ ПОЛЮВАННЯ ТА ВЕДЕННЯ МИСЛИВСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

Стаття 42. Відповідальність за порушення законодавства у
галузі мисливського господарства та полювання

Порушення законодавства у галузі мисливського господарства та
полювання   тягне   за   собою   дисциплінарну,   адміністративну,
цивільно-правову  або  кримінальну  відповідальність   згідно   із
законами України.

Відповідальність за    порушення   законодавства   у   галузі
мисливського господарства та полювання несуть особи, винні у:

порушенні права державної власності на мисливських тварин;

порушенні правил  полювання   та   здійснення   інших   видів
використання мисливських тварин;

перевищенні лімітів   та   норм   спеціального   використання
мисливських тварин;

порушенні вимог  щодо  користування  мисливськими   угіддями,
погіршенні їх стану;

використанні мисливських угідь не за призначенням;

порушенні вимог    щодо    охорони   середовища   перебування
мисливських тварин;

порушенні правил утримання мисливських тварин у неволі або  в
напіввільних умовах;

виготовленні, збуті   та   застосуванні  заборонених  знарядь
добування тварин;

збуті незаконно добутої продукції полювання;

самовільному або   з   порушенням    установленого    порядку
переселенні, акліматизації та схрещуванні мисливських тварин;

неподанні в    установленому    порядку   або   приховуванні,
спотворенні інформації про стан,  чисельність та обсяги  добування
мисливських тварин;

невжитті заходів   щодо   запобігання   загибелі  мисливських
тварин, погіршенню середовища їх перебування;

порушенні порядку  придбання   чи   реалізації,   незаконному
пересиланні,   ввезенні   в   Україну  та  вивезенні  за  її  межі
мисливських  тварин  та  іншої  продукції   полювання,   включаючи
мисливські трофеї.

Законами України  може бути встановлена відповідальність і за
інші порушення законодавства у галузі мисливського господарства та
полювання.

Притягнення порушників до відповідальності не звільняє їх від
обов'язку  відшкодувати  збитки,   завдані   внаслідок   порушення
законодавства у галузі мисливського господарства та полювання.

Незаконно добуті  мисливські  тварини  чи  виготовлена  з них
продукція, а також знаряддя правопорушень підлягають конфіскації в
установленому законодавством порядку.

У разі вилучення незаконно добутих або набутих в інший спосіб
живих  мисливських  тварин  повинні  бути  вжиті  заходи   до   їх
збереження і, якщо можливо, повернення у природне середовище.

Стаття 43. Відшкодування збитків, завданих унаслідок
порушення законодавства у галузі мисливського
господарства та полювання

Відшкодування    збитків,    завданих   унаслідок   порушення
законодавства у галузі  мисливського  господарства  та  полювання,
здійснюється  добровільно  або  за  рішенням  суду  відповідно  до
законодавства  за  затвердженими  в установленому порядку таксами.
( Частина  перша статті 43 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 762-IV ( 762-15 ) від 15.05.2003 )

Такси для обчислення розміру відшкодування збитків,  завданих
унаслідок   порушення   законодавства   в   галузі    мисливського
господарства та полювання, затверджуються спеціально уповноваженим
центральним   органом   виконавчої   влади   у   галузі    охорони
навколишнього  природного  середовища  і  спеціально уповноваженим
центральним  органом  виконавчої  влади  в   галузі   мисливського
господарства  та  полювання  за  погодженням з центральним органом
виконавчої влади з питань фінансів.

У разі неможливості  вилучення  незаконно  добутої  продукції
полювання  (якщо вона використана порушником в особистих цілях або
з  його  вини  стала  непридатною   для   використання)   порушник
відшкодовує її вартість,  яка обчислюється виходячи з ринкових цін
на м'ясо, шкіряну, хутрову та іншу сировину вищого сорту, що діють
на час відшкодування, у таких розмірах (не менш як):

зубр: м'ясо - 300 кілограмів, шкура - 50 кілограмів;

лось: м'ясо - 130 кілограмів, шкура - 30 кілограмів;

олень благородний:   м'ясо   -  80  кілограмів,  шкура  -  20
кілограмів;

олень плямистий:  м'ясо  -  50   кілограмів,   шкура   -   15
кілограмів;

кабан: м'ясо - 60 кілограмів, шкура - 10 кілограмів;

лань: м'ясо - 40 кілограмів, шкура - 5 кілограмів;

козуля, муфлон: м'ясо - 15 кілограмів, шкура - 3 кілограми;

ведмідь: м'ясо  -  100  кілограмів,  шкура  -  250 квадратних
дециметрів;

бобер: м'ясо - 5 кілограмів;

заєць-русак, бабак, нутрія вільна: м'ясо - 3 кілограми;

лебідь, дрофа: м'ясо - 5 кілограмів;

глухар, гуси: м'ясо - 3 кілограми;

тетерук, фазан, кріль дикий: м'ясо - 1 кілограм;

качки, лиска: м'ясо - 0,5 кілограма;

інша дрібна перната дичина: м'ясо - 0,3 кілограма.

Розділ VII

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

Стаття   24   цього   Закону   набирає  чинності  з  1  січня
2010  року.  (  Пункт  1  розділу  VII доповнено абзацом згідно із
Законом N 1122-IV ( 1122-15 ) від 11.07.2003 )

2. Кабінету Міністрів України у  шестимісячний  строк  з  дня
набрання чинності цим Законом:

подати на  розгляд  Верховної  Ради  України  пропозиції  про
приведення  законодавчих  актів  України  у  відповідність  з  цим
Законом;

привести свої  нормативно-правові  акти у відповідність з цим
Законом;

відповідно     до     компетенції    забезпечити    прийняття
нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;

забезпечити перегляд  і  скасування  міністерствами та іншими
центральними органами виконавчої влади нормативно-правових  актів,
що суперечать цьому Закону.

Президент України  Л.КУЧМА
м. Київ, 22 лютого 2000 року
N 1478-III

Закон України
Про ліцензування певних видів господарської діяльності

Верховна Рада України; Закон вiд 01.06.2000 № 1775-III

(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2000, N 36, ст.299)

(Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 1969-III (1969-14) від 21.09.2000, ВВР, 2000, N 45, ст.377
N 2120-III (2120-14) від 07.12.2000, ВВР, 2001, N 2-3, ст.10
N 2209-III (2209-14) від 11.01.2001, ВВР, 2001, N 11, ст.45
N 2257-III (2257-14) від 08.02.2001, ВВР, 2001, N 16, ст.76
N 2344-III (2344-14) від 05.04.2001, ВВР, 2001, N 22, ст.105
N 2628-III (2628-14) від 11.07.2001, ВВР, 2001, N 49, ст.259
N 2664-III (2664-14) від 12.07.2001, ВВР, 2002, N 1, ст.1
N 2745-III (2745-14) від 04.10.2001, ВВР, 2002, N 7, ст.50
N 2759-III (2759-14) від 04.10.2001, ВВР, 2002, N 6, ст.39
N 2905-III (2905-14) від 20.12.2001, ВВР, 2002, N 12-13, ст.92
N 2953-III (2953-14) від 17.01.2002, ВВР, 2002, N 17, ст.121
N 2984-III (2984-14) від 17.01.2002, ВВР, 2002, N 20, ст.134
N 3073-III (3073-14) від 07.03.2002, ВВР, 2002, N 31, ст.214
N 3077-III (3077-14) від 07.03.2002, ВВР, 2002, N 30, ст.207
N 380-IV (380-15) від 26.12.2002, ВВР, 2003, N 10-11, ст.86
N 411-IV (411-15) від 26.12.2002, ВВР, 2003, N 13, ст.92
Кодексом
N 436-IV (436-15) від 16.01.2003, ВВР, 2003, N 18, N 19-20,
N 21-22, ст.144 - набирає чинності з 01.01.2004 року
Законами
N 546-IV (546-15) від 20.02.2003, ВВР, 2003, N 23, ст.145
N 852-IV (852-15) від 22.05.2003, ВВР, 2003, N 36, ст.276
- набирає чинності з 01.01.2004 року
N 1280-IV (1280-15) від 18.11.2003, ВВР, 2004, N 12, ст.155
N 1282-IV (1282-15) від 18.11.2003, ВВР, 2004, N 13, ст.180
N 1344-IV (1344-15) від 27.11.2003, ВВР, 2004, N 17-18, ст.250
N 1377-IV (1377-15) від 11.12.2003, ВВР, 2004, N 15, ст.228
N 1804-IV (1804-15) від 17.06.2004, ВВР, 2004, N 38, ст.468
N 1891-IV (1891-15) від 24.06.2004, ВВР, 2004, N 50, ст.537
N 2245-IV (2245-15) від 16.12.2004
N 2247-IV (2247-15) від 16.12.2004
N 2285-IV (2285-15) від 23.12.2004
N 2288-IV (2288-15) від 23.12.2004)

Розділ I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:

виробництво (виготовлення) - діяльність, пов'язана з випуском продукції, яка включає всі стадії технологічного процесу, а також реалізацію продукції власного виробництва;

господарська діяльність - будь-яка діяльність, у тому числі підприємницька, юридичних осіб, а також фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язана з виробництвом (виготовленням) продукції, торгівлею, наданням послуг, виконанням робіт;

ліцензія - документ державного зразка, який засвідчує право ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов;

ліцензування - видача, переоформлення та анулювання ліцензій, видача дублікатів ліцензій, ведення ліцензійних справ та ліцензійних реєстрів, контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов, видача розпоряджень про усунення порушень ліцензійних умов, а також розпоряджень про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування;

торгівля - будь-які операції, що здійснюються за договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на товари.

Стаття 9. Види господарської діяльності,
що підлягають ліцензуванню

Відповідно до цього Закону ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності:

1) пошук (розвідка) корисних копалин;

2) виробництво, ремонт вогнепальної зброї, боєприпасів до неї, холодної зброї, пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів на секунду, торгівля вогнепальною зброєю та боєприпасами до неї, холодною зброєю, пневматичною зброєю калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів на секунду.

Кодекс України Про адміністративні правопорушення

(Із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР
N 2377-IV (2377-15) від 20.01.2005)

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Глава 1
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 174. Стрільба з вогнепальної, холодної метальної чи
пневматичної зброї в населених пунктах і в не
відведених для цього місцях або з порушенням
установленого порядку

Стрільба з вогнепальної чи холодної метальної зброї або пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду в населених пунктах і в не відведених для цього місцях, а також у відведених місцях з порушенням установленого порядку - тягне за собою накладення штрафу від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією зброї і бойових припасів або без такої.
(Стаття 174 в редакції Закону N 148/9 6від 25.04.96, із змінами, внесеними згідно із Законом N 55/97 від 07.02.97)

Стаття 190. Порушення громадянами порядку придбання,
зберігання, передачі іншим особам або продажу
вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї

Придбання, зберігання, передача іншим особам або продаж громадянами вогнепальної мисливської чи холодної зброї, а також пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду без дозволу органів внутрішніх справ - тягнуть за собою накладення штрафу від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією зброї або без такої. Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, - тягнуть за собою накладення штрафу від чотирьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією зброї.
(Стаття 190 із змінами, внесеними згідно із Законами N 3806-12 від 24.12.93, N 148/96від 25.04.96, N 55/97 від 07.02.97, N 2247-IV (2247-15) від 16.12.2004)

Стаття 191. Порушення громадянами правил зберігання, носіння
або перевезення вогнепальної, холодної чи
пневматичної зброї і бойових припасів

Порушення правил зберігання, носіння або перевезення вогнепальної мисливської чи холодної зброї, а також пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду і бойових припасів громадянами, які мають дозвіл органів внутрішніх справ на зберігання зазначеної зброї, - тягне за собою накладення штрафу від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням зброї і бойових припасів або без такого. Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, - тягнуть за собою накладення штрафу від чотирьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією зброї і бойових припасів або без такої.
(Стаття 191 із змінами, внесеними згідно із Законами N 3806-12 від 24.12.93, N 148/96 від 25.04.96, N 55/97 від 07.02.97, N 2247-IV (2247-15) від 16.12.2004)

Стаття 192. Порушення громадянами строків реєстрації
(перереєстрації) вогнепальної, холодної чи
пневматичної зброї і правил взяття її на облік

Порушення громадянами встановлених строків реєстрації (перереєстрації)вогнепальної мисливської чи холодної зброї, а також пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду або правил взяття їх на облік в органах внутрішніх справ у разі зміни місця проживання - тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
(Стаття 192 із змінами, внесеними згідно із Законами N 3806-12 від 24.12.93, N 148/96 від 25.04.96, N 55/97 від 07.02.97, N 2247-IV (2247-15) від 16.12.2004)

Стаття 193. Ухилення від реалізації вогнепальної, холодної чи
пневматичної зброї і бойових припасів

Ухилення від реалізації вогнепальної мисливської чи холодної зброї, а також пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду і бойових припасів громадянами, у яких органами внутрішніх справ анульовано дозвіл на їх зберігання і носіння, - тягне за собою накладення штрафу від від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням зброї і бойових припасів.
(Стаття 193 із змінами, внесеними згідно із Законами N 3806-12 від 24.12.93, N 148/96 від 25.04.96, N 55/97 від 07.02.97, N 2247-IV (2247-15 від 16.12.2004)

Стаття 194. Порушення працівниками торговельних підприємств
(організацій) порядку продажу вогнепальної,
холодної чи пневматичної зброї і бойових
припасів

Продаж працівниками торговельних підприємств (організацій) вогнепальної мисливської чи холодної зброї, а також пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду і бойових припасів підприємствам, установам, організаціям та громадянам, що не мають на це відповідного дозволу органів внутрішніх справ, - тягне за собою накладення штрафу від чотирьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за порушення, передбачене частиною першою цієї статті, - тягнуть за собою накладення штрафу від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
(Стаття 194 із змінами, внесеними згідно із Законами N 3806-12 від 24.12.93, N 148/96 від 25.04.96, N 55/97 від 07.02.97, N 2247-IV (2247-15) від 16.12.2004)

Ст аття 195. Порушення працівниками підприємств, установ,
організацій правил зберігання або перевезення
вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї і бойових припасів

Порушення правил зберігання або перевезення вогнепальної чи холодної зброї, а також пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду і бойових припасів працівниками підприємств, установ, організацій, відповідальними за їх охорону, а так само використання ними зазначеної зброї і бойових припасів не за призначенням - тягнуть за собою накладення штрафу від чотирьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, вчинені особою, як у протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, - тягнуть за собою накладення штрафу від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
(Стаття 195 із змінами, внесеними згідно із Законами N 3806-12 від 24.12.93, N 148/96 від 25.04.96, N 55/97 від 07.02.97).

Інструкція
про порядок виготовлення, придбання, зберігання,
обліку, перевезення та використання вогнепальної,
пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного
виробництва для відстрілу патронів,
споряджених гумовими чи аналогічними за своїми
властивостями метальними снарядами несмертельної дії,
та зазначених патронів, а також боєприпасів
до зброї та вибухових матеріалів

(МВС України; Наказ, Інструкція, Норми вiд 21.08.1998 №622)

I. Завдання органів внутрішніх справ із
здійснення дозвільної системи

1. Загальні положення

1.3. Основними завданнями органів внутрішніх справ є запобігання порушенням порядку виготовлення, придбання, зберігання, обліку, охорони, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної калібру понад 4,5 мм та швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду зброї (далі - пневматична) і холодної зброї (арбалети, мисливські ножі тощо, надалі - холодна зброя), пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, боєприпасів до зброї і вибухових матеріалів, попередження випадків їх втрат, крадіжок, використання не за призначенням та з протиправною метою. (Пункт 1.3 із змінами, внесеними згідно з Наказом МВС N 292 (z0297-99) від 13.04.99)

2. Видача дозволів на придбання, зберігання, перевезення
і використання вогнепальної зброї, боєприпасів до неї,
пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу
патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми
властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та
зазначених патронів та вибухових матеріалів, відкриття і
функціонування об'єктів дозвільної системи

(Назва розділу 2 із змінами, внесеними згідно з Наказами МВС
N 292 (z0297-99) від 13.04.99,
N 615 (z0575-02) від 26.06.2002)

2.1. Здійснюючи дозвільну систему, органи внутрішніх справ відповідно до законодавства України видають міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням дозволи на придбання, зберігання, перевезення й використання вогнепальної зброї, боєприпасів до неї, холодної зброї, пневматичної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, вибухових матеріалів вибухових речовин, засобів ініціювання; на відкриття та функціонування складів вибухових матеріалів, сховищ і баз, де вони зберігаються піротехнічних майстерень, пунктів вивчення матеріальної частини зброї, правил поводження з нею та її застосування; громадянам - дозволи на придбання, зберігання й носіння вогнепальної мисливської, холодної зброї, пневматичної зброї. (Пункт 2.1 із змінами, внесеними згідно з Наказами МВС N 292 (z0297-99) від 13.04.99, N 615 (z0575-02) від 26.06.2002, N 806 (z0952-04) від 16.07.2004)

2.2. Усі види дозволів (додатки 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8) на придбання, зберігання, перевезення й використання спеціально визначених предметів і матеріалів, на які поширюється дозвільна система, підлягають захисту голографічними елементами, а також відкриття та функціонування підприємств, майстерень і лабораторій, мають зберігатися в підрозділах дозвільної системи, в місцях, що виключають доступ сторонніх осіб до них. (Абзац перший пункту 2.2 із змінами, внесеними згідно з Наказом МВС N 806 (z0952-04) від 16.07.2004)

Дозволи на зберігання та використання предметів, матеріалів і речовин, відкриття та функціонування підприємств, майстерень і лабораторій, на які поширюється дозвільна система, видаються на ім'я керівників підприємств, установ і організацій, а також видаються дозволи на зберігання й носіння мисливської вогнепальної, пневматичної і холодної зброї громадянами строком на 3 роки. Дозволи на придбання та перевезення цих предметів, матеріалів і речовин видаються на строк до 3 місяців. (Пункт 2.2 із змінами, внесеними згідно з Наказом МВС N 615 (z0575-02) від 26.06.2002)

Відшкодування витрат, пов'язаних з виготовленням бланків дозволів, здійснюється юридичними та фізичними особами, що їх отримують. (Пункт 2.2 доповнено абзацом згідно з Наказом МВС N 806 (z0952-04) від 16.07.2004)

7. Облік власників вогнепальної зброї

7.1. Облік власників мисливської вогнепальної нарізної, гладкоствольної, пневматичної, а також холодної зброї здійснюється в книзі обліку власників мисливської вогнепальної, пневматичної зброї, а також холодної зброї (додаток 12). Відомості про наявність такої зброї в громадян заносяться в автоматизовану інформаційну систему (АІС) "Арсенал".

7.2. На кожну особу, яка володіє вогнепальною мисливською, пневматичною, а також холодною нагородною зброєю зброєю (крім відомчої зброї), заводиться особова справа. Особові справи власників нарізної вогнепальної зброї ведуться в управліннях (відділах) адміністративної служби міліції ГУМВС України в Автономній Республіці Крим, м. Києві, Київській області УМВС України в областях, м. Севастополі, а на власників гладкоствольних мисливських рушниць, пневматичної та холодної зброї - у міськрайорганах внутрішніх справ. (Пункт 7.2 із змінами, внесеними згідно з Наказом МВС N 615 (z0575-02) від 26.06.2002)

7.3. Особова справа власника зброї містить такі документи:
письмове клопотання про видачу дозволу на право придбання, а також зберігання і носіння за кожну одиницю зброї окремо;
картку-заяву (додаток 13);
корінець дозволу на придбання зброї або інші документи, що засвідчують факт придбання зброї;
матеріали перевірки власника зброї, рапорт (додаток 14), довідки про перевірку за оперативними обліками, обліками медичних установ тощо;
платіжне доручення (квитанцію) про оплату послуг за реєстрацію (перереєстрацію) зброї;
копію договору страхування. (Пункт 7.3 доповнено абзацом сьомим згідно з Наказом МВС N 615 (z0575-02) від 26.06.2002)

II. Придбання, зберігання, облік, охорона, перевезення
і використання зброї та бойових припасів

8. Загальні положення

8.10. До пневматичної зброї належать пістолети, револьвери, гвинтівки калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду, в яких снаряд (куля) приводиться в рух за рахунок стиснутих газів.

Інструкція
про порядок вилучення та передання на зберігання
до органів внутрішніх справ вилученої у порушників
природоохоронного законодавства вогнепальної
та іншої зброї і боєприпасів

1. Загальні положення

1.1. Ця Інструкція розроблена відповідно до статей 13, 19 та 41 Конституції України (254к/96-ВР), статті 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (1264-12), статей 37 та 39 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" (1478-14), статей 57 та 60 Закону України "Про тваринний світ" (2894-14), статті 61 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" (2456-12), постанови Кабінету Міністрів України від 25.08.98 N 1340 (1340-98-п) "Про Порядок обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним", статей 242-1, 255, 260, 264, 265 та 267 Кодексу України про адміністративні правопорушення (80732-10), Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної зброї, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.98 N622 (z0637-98), що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 07.10.98 за N 637/3077, із змінами та доповненнями.

2. Терміни та їх визначення

2.1. Класифікація зброї:

вогнепальна зброя - зброя, в якій снаряд (куля, шріт тощо) приводиться в рух миттєвим звільненням хімічної енергії заряду (пороху або іншої пальної суміші);

мисливська вогнепальна зброя - мисливські карабіни, гладкоствольні рушниці, гладкоствольні рушниці із свердловиною "парадокс" з нарізами 100 - 140 мм на початку або в кінці ствола, мисливські рушниці із свердловиною "сюпра", комбіновані рушниці, що мають нарівні з гладкими і нарізні стволи, та мисливські малокаліберні гвинтівки. Довжина стволів гладкоствольних рушниць повинна бути не менше 450 мм, а загальна довжина зброї не менше 800 мм;

бойова нарізна вогнепальна зброя - зброя армійських зразків або виготовлена за спеціальними замовленнями (пістолети, револьвери, гвинтівки, карабіни, автомати, кулемети тощо);

пневматична зброя - це пістолети, револьвери, гвинтівки калібру понад 4,5 міліметра зі швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду, в яких снаряд (куля) приводиться в рух за рахунок стиснутих газів;

бойові припаси (далі - боєприпаси) - це патрони до нарізної вогнепальної зброї різних калібрів, а також заряджені патрони для гладкоствольних мисливських рушниць, мисливський порох і капсулі.

Правила приобретения, регистрации и хранения оружия

1. Общие положения

Владелец охотничьего оружия несет ответственность за правильное хранение оружия и боеприпасов, а также за все возможные последствия, которые могут возникнуть в результате неправильного или незаконного хранения, применения оружия и боеприпасов или обращения с ними.

Незнание правил безопасности не снимает ответственности с владельца охотничьего оружия за происшедший несчастный случай или причиненный материальный ущерб.

2. Приобретение охотничьего оружия и боеприпасов, регистрация (перерегистрация) оружия

Охотничье нарезное и гладкоствольное оружие и охотничьи ножи можно приобретать и хранить в следующем порядке:

• Охотничье нарезное оружие только по разрешениям на приобретение и хранение, выдаваемым МВД, УВД по ходатайствам руководителей министерств, ведомств, организаций.

• Гладкоствольные охотничьи ружья - по разрешениям на приобретение и хранение, выдаваемым органами внутренних дел, и охотничьему билету.

• Охотничьи ножи - по охотничьим билетам.

Охотничьи гладкоствольные ружья и боеприпасы к ним могут приобретаться только для целей охоты и охотничьего промысла охотниками-любителями и охотниками-промысловиками, являющимися членами охотничьих обществ.

В торгующих организациях должен вестись учет проданного огнестрельного оружия, боеприпасов и охотничьих ножей.

При Продаже в охотничьи билеты покупателей вписывается система, калибр и номер купленного охотничьего оружия, номер охотничьего ножа. Вносимые записи заверяются штампом магазина с указанием даты продажи и подписи продавца.

Ведомственное охотничье гладкоствольное оружие может выдаваться на хранение по месту жительства спортсменам, работникам государственной лесной охраны и другим работникам ведомства при получении ими разрешения органов внутренних дел на хранение оружия и ношение его в служебных целях со штампом "Без права охоты".

Ответственность за соблюдение порядка приобретения, регистрации, хранения и применения оружия несут руководители ведомств.

Разрешение на приобретение, хранение и использование охотничьего оружия не выдается лицам:

• страдающим психическими заболеваниями;

• нарушающим общественный порядок, злоупотребляющим спиртными напитками или наркотическими веществами;

• обвиняемым в совершении преступлений, а также преданным суду;

• судимым за особо опасные государственные и иные тяжкие преступления, а также судимым за преступления, совершенные с применением оружия;

• условно осужденным с обязательным привлечением к труду, условно освобожденным из мест лишения свободы;

• осужденным к исправительным работам и переданным на поруки коллективам трудящихся.

Разрешение на приобретение оружия гражданам выдается под расписку при предъявлении документа, удостоверяющего личность и охотничьего билета сроком на 3 месяца.

Боеприпасы к охотничьему оружию, порох, дробь приобретаются гражданами на торговых предприятиях по установленным нормам по предъявлении охотничьего билета и разрешения органов внутренних дел на хранение оружия.

При наличии разрешения на хранение оружия без права охоты порох, дробь, снаряженные патроны и охотничьи ножи не продаются.

Приобретенное гражданами охотничье оружие в течение месячного срока должно быть зарегистрировано и владельцам выдано разрешение на его хранение в органах внутренних дел. Граждане - члены охотничьих обществ в течение этого же срока должны также зарегистрировать оружие в охотничьем коллективе или городском (районном) совете.

Разрешение на хранение охотничьего оружия выдается органами внутренних дел сроком на 3 года. По истечении этого срока оружие подлежит перерегистрации.

Продавать или передавать оружие другим лицам 6eз разрешения органов внутренних дел запрещается. При нарушении этого правила оружие может быть изъято сотрудниками органов внутренних дел, а лица, виновные в этом, привлечены к ответственности в установленном законном порядке.

В случае смерти владельца охотничьего ружья родственники умершего сдают его в комиссионный магазин для реализации.

При утере или хищении оружия владелец его обязан немедленно сообщить об этом местному органу внутренних дел.

Запрещается продажа и покупка охотничьего оружия и боеприпасов вне магазинов (на рынке, из рук и т. п.).

При перемене места жительства для снятия оружия с учета владелец обязан подать заявление в местный орган внутренних дел с указанием нового адреса, а по прибытии к новому месту жительства - в десятидневный срок встать на учет.

3. Хранение, перевозка и использование оружия и боеприпасов

Владельцы охотничьих ружей должны обеспечить их надежное хранение в запираемых шкафах или других местах, исключающих доступ к ним посторонних лиц, детей, подростков и злоумышленников.

Охотничьи ружья должны храниться в чехлах в разряженном и разобранном состоянии, со спущенными курками, отдельно от патронов и пороха.

Охотничьи боеприпасы должны храниться в сухом месте для предупреждения их порчи, что может явиться причиной несчастных случаев на охоте.

Запрещается совместное хранение пороха с капсюлями и патронами, а также хранение дымного пороха с бездымным.

Охотники должны знать конструкцию охотничьего ружья, назначение и взаимодействие деталей при пользовании им, а также технические и баллистические показатели используемых боеприпасов.

Категорически запрещается пользоваться охотничьим ружьем, имеющим технические неисправности. Перед охотой оружие следует тщательно осмотреть и проверить. Из ствола следует убрать лишнее масло, обратить внимание на возможные дефекты. Дополнительно следует проверить, легко ли оружие открывается и закрывается, как работает пружина бойка, надежность действия предохранителя.

При передвижении на всех видах транспорта охотничье оружие должно быть разряженным и находиться в чехле (за исключением переезда из одного оклада на другой, когда оружие должно быть только разряженным).

Перед охотой все патроны необходимо внимательно проверить, при необходимости произвести их калибровку. Не рекомендуется применять патроны, на металлической части которых или на поверхности капсюля появились признаки ржавчины.

Для ружей с патронником длиной 65 мм разрешено применение патронов, длина гильз которых равна 70 мм.

Патроны, заряженные бездымным порохом, разрешается применять только в ружьях, имеющих соответствующее клеймо (буква "N").

Запрещается применять патроны с несосланными в капсюльное гнездо гильзы капсюлями.

При применении охотничьих боеприпасов следует строго соблюдать установленный заводом-изготовителем срок годности. По истечении этого срока боеприпасы подлежат уничтожению.

Запрещается заряжать патроны без специальных приспособлений, предназначенных для зарядки (весы для пороха, устройство для досылки капсюля, закрутки и др.). Перед зарядкой охотник должен изучить технологию заряжения патронов.

Патроны запрещается заряжать вблизи от топящейся печи, горящей свечи или другого открытого огня. При общении с порохом запрещается курить.

При установлении дозы пороха для каждого патрона следует соблюдать сопроводительные инструкции. Запрещается применять порох неизвестной марки, если неизвестны нормы его расхода.

Доза бездымного пороха для каждого патрона определяется только при помощи весов или дозатора (после предварительного взвешивания дозы). При дозировании дымного пороха можно применять объемную, предварительно оттарированную меру.

Категорически запрещается бездымный порох, предусмотренный для гладкоствольных охотничьих ружей, применять в патроны для нарезного оружия, и наоборот. Запрещается применять бездымный порох оружия военных образцов.

При зарядке патронов следует использовать соответствующие капсюли. Для зарядки патронов бездымным порохом следует применять только капсюли типа "Жевело".

Перед вставлением в гнездо гильзы капсюли необходимо тщательно осмотреть. При малейших признаках окисления капсюль следует считать непригодным.

После вставления в гнездо гильзы "шапка" капсюля не должна иметь повреждений (вмятин и прогибов на поверхности "шапки"). Гильзы с поврежденными капсюлями считаются непригодными.

Запрещается вставлять капсюли в гнездо гильзы посредством любого удара (молотком, другим твердым предметом).

При засыпке пороха в гильзу комплект принадлежностей (для зарядки) должен обеспечить засыпку только одной дозы пороха в одну гильзу.

Для предотвращения раздутия стволов пыжи из любого материала должны соответствовать калибру патрона (оружия).

Запрещается применять пыжи из горючего (тлеющего) материала (бумаги, пакли и т. п.).

При зарядке патрона картечью следует очень тщательно подбирать ее диаметр в соответствии с диаметром ствола. Во избежание заклинивания картечи рекомендуется ее размещать в патроне столбиком, используя вертикальные прокладки из мягкого картона.

Разрешается стрельба из гладкоствольного оружия пулями только заводского изготовления или пулями, изготовленными по образцам и размерам определенных марок. Запрещается применение крупных гладких пуль, которые могут быть причиной несчастного случая при стрельбе из охотничьих ружей, имеющих дульное сужение. Гладкоствольные пули для охотничьего ружья следует подбирать в зависимости от диаметра канала ствола.

Запрещена охота с применением нарезного оружия армейского образца, нарезного малокалиберного оружия "Белка" и другого малокалиберного оружия, а также пневматических ружей и луков.

При разборке или сборке оружия и во всех других случаях нельзя применять силу или ударять по нему - оружие может испортиться или выстрелить.

Охотничье оружие пристреливается в специально отведенных для этой цели местах, где обеспечена безопасность для людей.

4. Общие правила безопасности при обращении с охотничьим оружием

Охотник при любых условиях обязан обращаться с охотничьим оружием так, как будто оно заряжено.

Охотник обязан усвоить все необходимые навыки, быстро и правильно пользоваться охотничьим оружием - правильно вставить в плечо, прицелиться, перезарядить и т. д.

Ружье может быть заряжено только по прибытии на место охоты.

Стрельба и нахождение с заряженным оружием в населенных пунктах, а также в непосредственной близости от них (ближе 250 метров) категорически запрещается.

Запрещается:

Направлять оружие на человека или домашних животных.

Передавать в руки оружие, предварительно не осмотрев и не разрядив его.

Производить выстрел без надобности, взводить курки, а бескурковое оружие держать с открытым предохранителем.

Опираться ружьем при преодолении препятствий (валежин, кладей и т. п.). Класть руки на дульное отверстие ружья. Стрелять одновременно из обоих стволов. Раздвигать дулом заряженного ружья или прикладом ветви при переходе через гущу, а также раздвигать кустарник и траву в поисках убитого или раненого зверя или птицы. Стрелять при езде верхом или с транспортных средств. Вытаскивать ружьем из воды убитую или раненую птицу.

Стрелять ночью, в тумане, при сильном снегопаде, в сумерках, против солнца и во всех остальных случаях, когда цель плохо видна.

Стрельбу пулей охотник должен производить с особой осторожностью и только предварительно убедившись в том, что в направлении выстрела нет людей и домашних животных.

Пуля, выпущенная из гладкоствольного ружья, опасна для жизни на расстоянии 1004 м, картечь-до 600 м, средние дроби - до 300 м. Дробь при вылете часто дает слепки из нескольких дробин, летящих на значительно большее расстояние, чем отдельные дробины.

Категорически запрещается стрелять по неясно видимой цели, а также "на шум", "шорох", по направлению колебания веток и зарослей камыша.

Стреляя, охотник всегда должен иметь в виду, что в угодьях могут находиться люди, производящие сельскохозяйственные работы, рубку леса, выпас скота, сбор грибов, ягод и т. п.

Запрещается носить заряженное ружье:

На сгибе правой руки (при положении приклада под мышкой), когда стволы направлены вниз и впереди находится человек.

На сгибе левой руки с направлением стволов влево и назад, когда слева или сзади находится человек.

При преодолении канав, изгородей, переходе по кладям через ручьи и т.п.

При заряжении и разряжении ружья стволы должны быть направлены вверх или в сторону земли. После заряжения ружье должно быть поставлено на предохранитель.

При встрече с кем-либо в охотничьих угодьях ружье необходимо открыть и вынуть из него патроны, если оно заряжено.

Запрещается брать ружье за ствол при выходе из лодки, машины и других видов транспорта.

На привале в разряженном виде ружье следует вешать на надлежащую опору, предварительно убедившись в ее крепости.

В случае падения ружья или охотника следует тотчас же разрядить ружье и убедиться, что в каналы стволов не попала земля, снег и другие предметы, иначе при забитых стволах во время выстрела может произойти взрыв или раздутие стволов.

После выстрела следует проверить, не осталось ли в каналах стволов пыжа, части разорванной гильзы. Если из двуствольного ружья произведен только один выстрел, при заряжении следует проверить, не отделился ли от другого патрона картонный пыж, и не высыпалась ли дробь.

При стрельбе бездымным порохом в случае осечки охотник не должен открывать ружье ранее, чем через семь-восемь секунд: возможен "затяжной выстрел", который при преждевременно открытом ружье может привести к несчастному случаю.

Если патрон не входит в патронник ствола (отсырел, не калиброван, раздута гильза), никогда не следует его дожимать или заколачивать, так как при этом может произойти выстрел. Патрон следует осторожно извлечь и заменить другим.

Если заряженный патрон не вынимается экстрактором, необходимо, закрыв ружье, по разрешению руководителя охоты, произвести выстрел, после чего использованная гильза будет легко извлечена. В случае, если при открывании ружья головка гильзы проскочит через экстрактор, а патрон останется в патроннике, следует отделить стволы от колодки, отвинтить винт экстрактора, вынуть экстрактор и после этого извлечь патрон с помощью шомпола.

Категорически запрещается:

Добивать прикладом ружья раненую дичь ибо при этом от удара может произойти выстрел, направленный в охотника, рядом стоящего человека или животное.

При тренировке (прикладывании), прицеливании ружья, даже если оно не заряжено, направлять его на людей, домашних животных, окна зданий и т. д.

Перед охотой и во время ее проведения употребление спиртных напитков. Лица в нетрезвом состоянии к охоте не допускаются. Охотник с ружьем, находящийся хотя бы в слабой степени опьянения, представляет большую опасность для окружающих и самого себя.

Начинать охоту разрешается не раньше чем за час до восхода солнца, а заканчивать не позже чем через час после захода солнца. Это правило не относится к охоте на волков, лис, енотовидных собак, вальдшнепов, самцов глухарей и тетеревов, а также к охоте на кабанов в местах повреждения сельскохозяйственных культур.

---

Правила безопасности на охоте

Главным условием безопасности является твердое знание, и четкое выполнение настоящих правил, строгая дисциплина всех охотников при производстве охоты.

Правила безопасности на коллективной охоте

На коллективной охоте согласованно действует группа охотников и загонщиков. При помощи загонщиков дикие животные загоняются на стрелковую линию.

На коллективной охоте от каждого участника требуются строжайшая дисциплина, точное знание и соблюдение правил безопасности, и безоговорочное выполнение распоряжений и указаний руководителя охоты.

На коллективной охоте долг каждого охотника по-товарищески указать нарушителю правил безопасности на его неправильные действия, предупреждая, таким образом, возможные несчастные случаи.

Категорически запрещается участвовать в коллективной охоте охотникам, которые в день охоты употребляли спиртные напитки или у которых ясно выражены признаки усталости.

Во время коллективной охоты должна быть хорошая видимость. Запрещается охота в сумерках, в тумане, в снегопаде.

Руководитель загонщиков должен хорошо знать место охоты, направление загона и расположение линий стрелков. Загонщикам запрещается находиться в окладе с заряженным ружьем, запрещается стрелять в животных - за исключением случаев, когда один или двое охотников преследуют раненого животного, а также при охоте на волков, рысей и кабанов, когда загонщиком является только одни охотник с собаками. В этом случае загонщик должен хорошо знать оклад и расположение линии стрелков.

На коллективной охоте место стрелка обозначается особым знаком - "номером". При втыкании в землю номерного колышка путем наклонения его влево или вправо указывается направление передвижения охотников после окончания загона по условленному сигналу руководителя охоты.

Стрелковая линия строится в хорошо обозначенных местах (квартальная сеть, дорога, канава и пр.) по возможности в виде прямой линии.

Запрещается ставить охотника "на номер" в месте, где характер леса не допускает стрельбу в разрешенных направлениях. В таких местах охота допустима лишь после предварительной подготовки (в разрешенных направлениях стрельбы устроены небольшие просеки).

Обычно охотник на линии (просеке, дороге и пр.) ставится на стороне оклада, по возможности ближе к стене леса. Категорически запрещается выходить на середину просеки, дороги и пр. или на противоположную сторону оклада.

Категорически запрещается охотникам самовольно меняться номерами, менять место стоянки или уходить с номера, не дождавшись сигнала окончания загона. В целях удобства стрельбы охотнику разрешается переместиться с номера на несколько шагов вправо или влево.

В случае необходимости в тылу и на флангах оклада могут быть проставлены посты, обязанность которых следить, чтобы в оклад не попали посторонние лица или домашние животные. В таких случаях в тылу и на флангах оклада стрелять запрещено.

Каждый охотник, стоящий на номере, должен знать направление размещения стрелковой линии и местонахождение своих соседей.

Категорически запрещается стрельба по стрелковой линии, а также вне границ разрешенного сектора. Считается, что выстрел произведен по стрелковой линии, если разряд его или часть перелетит мимо соседнего охотника ближе, чем на 15 м. Разрешенный сектор стрельбы образует угол не больше 60-70 градусов по обе стороны от перпендикуляра, проведенного к стрелковой линии.

На коллективной охоте стрельба по животным производится в окладе или вне его. Стрельбу в окладе следует прекратить, если загонщики приблизились до 200 м от стрелковой линии. В этом случае, а также когда преследуемое животное пересекло стрелковую линию, стрельба разрешена вне оклада при соблюдении условий, изложенных в предыдущем пункте.

Охотник во время загона обязан внимательно следить за всем, что происходит в его секторе обстрела, а при появлении дичи особенно за тем, не приближаются ли загонщики в направлении стрельбы.

В отличие от охотников, для загонщиков желательна одежда, по своей окраске резко выделяющаяся на фоне леса. При приближении к стрелковой линии загонщики должны усилить шум, указывая свое местонахождение таким образом.

Охотникам разрешается стрелять только по хорошо видимой дичи, которую не закрывают ветви деревьев и кустарника, трава и пр.

Дробью, картечью и пулями из гладкоствольного охотничьего оружия разрешается стрелять на расстоянии 50 м.

Категорически запрещается стрелять по животным, на которых производится охота, если они находятся в секторе обстрела соседнего охотника. Разрешается стрелять по животным на расстоянии, равном половине расстояния между соседними охотниками, не превышая максимального расстояния стрельбы.

В виде исключения разрешается стрелять по животным в секторе соседнего охотника, если после его выстрелов животное с явно выраженными признаками ранения пересекает стрелковую линию. Расстояние стрельбы не должно превышать расстояния 50м.

Запрещается стрелять по лежащим животным, если они упали от выстрелов, произведенных соседним охотником, и находятся в секторе обстрела этого охотника.

На коллективной охоте заряжать оружие разрешается только на указанном номере. Перед зарядкой следует убедиться, не попал ли в стволы снег, песок и др.

Оружие следует разрядить перед уходом с номера. При переходах оружие следует нести на плече, на ремне, стволами вверх или вниз.

Если на коллективной охоте происходит переезд с одного оклада на другой, перед посадкой в транспортное средство следует еще раз убедиться, не заряжено ли оружие. Запрещается залезать в кузов машины или другой транспорт, держа охотничье ружье в руках - оно должно быть передано другому охотнику.

Во время загона запрещается уходить с номера и поднимать убитую дичь.

Без разрешения руководителя охоты запрещается преследовать раненое животное. Если в распоряжении охотников нет обученной собаки, раненого взрослого кабана должны преследовать два охотника, перемещаясь по следам рядом в пределах видимости.

К крупному дикому животному (лосю, кабану), даже лежащему после выстрела неподвижно, следует подходить осторожно, с заряженным оружием и только сзади, обращая внимание на положение ушей животного и состояние шерстного покрова на загривке. Если уши прижаты, а шерсть на загривке поднята, то зверь еще жив и может быть опасен. От нападающего раненого кабана можно уклониться резким прыжком в сторону, если животное находится на расстоянии 2-3 м от охотника.

В распоряжении руководителя охоты должны быть медикаменты и перевязочный материал для оказания при необходимости первой помощи.

Если во время коллективной охоты произошел несчастный случай, охоту следует прекратить, пострадавшему оказать первую медицинскую помощь и организовать его немедленную доставку в ближайшее лечебное учреждение. О случившемся необходимо составить акт по установленной форме и полную схему места происшествия (на схеме следует указать все места стоянки охотников на стрелковой линии, расстояния между ними, направление загона и пр.) Если в несчастном случае виновен кто-либо из охотников, от него следует потребовать письменное объяснение. Также немедленно нужно потребовать объяснение свидетелей несчастного случая. Если состояние здоровья пострадавшего позволяет вести разговор, то следует расспросить и записать его показания, которые подтверждаются подписями двух охотников.

Правила безопасности при охоте на водоплавающую птицу

Охота на водоплавающую птицу может проводиться как коллективом охотников, так и индивидуально в зависимости от правил внутреннего распорядка для соответствующих категорий охотничьих хозяйств.

При охоте на водоплавающую птицу охотник обязан соблюдать общие правила безопасности при обращении с охотничьим оружием.

Всегда нужно иметь в виду, что на водоеме могут находиться и другие охотники, поэтому при стрельбе необходимо соблюдать максимальную осторожность. При охоте с лодки запрещается стрелять поверх голов людей, находящихся в ней.

На каждом гектаре охотничьих угодий, свойственных водоплавающим птицам, разрешается охотиться не более 4 охотникам.

Запрещается:

Стрелять по летящей птице, если она на расстоянии 30 м летит ниже 10 м.

Стрелять по птице на воде, за исключением достреливания раненой птицы, что разрешается, если в направлении выстрела территория обозрима и на ней нет других охотников.

Стрелять по птице, на которую разрешена охота, если она находится дальше, чем в 50 м от охотника или дальше половины расстояния до соседнего охотника.

При охоте на водоплавающую птицу оружие разрешается зарядить:

На охоте с подхода или вброд - при достижении границ угодий охоты, указанных в разрешении на охоту.

"На подъем" с лодкой - переднему охотнику после того, как он занял место в передней части лодки.

Охотникам, занявшим место на стационарных стоянках или в лодках, поставленных на якорь и замаскированных.

После зарядки бескурковые ружья должны быть поставлены на предохранитель, курковые ружья - с не взведенными курками. Если в разрешении на охоту указано время начала охоты, категорически запрещается заряжать оружие до установленного времени.

Заведующий базой проката лодок несет ответственность за то, чтобы охотникам были выданы лодки, снаряженные согласно следующим правилам: Корпус лодки не должен иметь течи. В лодке должны быть сиденья соответственно числу охотников (обычно 1-2 охотника).

В каждой лодке должны быть: сосуд для вычерпывания воды, спасательные круги и другие приспособления, привязанные на прочной веревке якорь, шест или пара весел. Принадлежности и лодка должны иметь одинаковый номер.

Охотникам запрещается принимать неправильно и неполностью снаряженные лодки и выезжать на них в водоем.

Лицам, не имеющим элементарных навыков в управлении лодкой, запрещается управлять ею на охоте.

На охоте с лодкой "на подъем" категорически запрещается применять оружие охотнику, находящемуся на веслах. Стрелок размещается в носовой части лодки. Менее опытным охотникам рекомендуется стрелять сидя на повышенном сиденье.

Стрелок в зависимости от ситуации может использовать для стрельбы сектор до 1800 (до 900) в каждую сторону, считая от соевой линии лодки).

При зарядке оружия в лодке стволы должны быть направлены вверх под углом 450 или вниз, но таким образом, чтобы при внезапном выстреле не была повреждена лодка.

До момента, пока не покажется дичь, оружие должно быть поставлено на предохранитель. Оружие следует держать так, чтобы стволы были направлены вперед и вверх под углом 450.

Если оружие выпускается из рук (по любой причине), оно должно быть предварительно разряжено.

При перемене мест, а также при переходах охотников в лодке все ружья должны быть предварительно разряжены. После занятия мест охотниками оружие передается друг другу, при этом стволы должны быть направлены вверх.

Если лодка поставлена на якорь в засаде, стрелять разрешается обоим охотникам, каждому в определенном секторе обстрела.

Охотники, разместившиеся на стационарных стоянках (платформах, плотах и т. д.), чтобы можно было выбрать безопасные направления стрельбы.

Охотник, упавший в воду, должен залезать в лодку с ее конца, а не через борт.

− Юридический минимум для владельца оружия под патрон Флобера

Юридический минимум для владельца оружия под патрон Флобера

Что нужно знать владельцам оружия под патрон Флобера

Юридический минимум для владельца оружия под патрон Флобера
1. Оружие
2. Патроны

В соответствии с методикой, которую используют эксперты-криминалисты по определению принадлежности того или иного устройства к огнестрельному оружию (утверждена рядом приказов МВД) основными признаками огнестрельного оружия являются следующие:
- движение снаряда осуществляется за счёт энергии образующейся при сгорании метательного заряда (приведена наиболее общая формулировка, возможны варианты)
- удельная энергия снаряда на расстоянии 1 м от среза ствола не должна превышать величину 0,5 дж/кв.мм. Под удельной энергией понимается отношение энергии снаряда (дж.) к эффективной площади его передней поверхности (кв.мм).

Однако применение этих правил предполагает некоторые исключения. Так огнестрельным оружием не могут быть признаны изделия изначально не предназначенные их изготовителем для нанесения телесных повреждений человеку. К таким изделиям, например, относятся различные строительные пистолеты, линемёты, ракетницы и другие сигнальные устройства и т.д.

Появление на рынке изделий предназначенных для тренировочной стрельбы вне специально оборудованных тиров и площадок (а именно так изготовители определяют назначение "оружия под патрон Флобера") привело к возникновению ряда противоречий для решения которых был специально создан следующий документ:
Наиболее важные для потребителя фрагменты данного документа представлены далее.

РАЗДЕЛ 1 (Оружие)

"В последнее время на территории Украины нашли широкое распространение револьверы калибра 4 мм (ФЛОБЕР), предназначенные, согласно информации производителя, для тренировочной стрельбы вне специальных помещений и площадок (тиров, стрельбищ) классификация которых (револьверов) вызывает определённые трудности.

Так экспертами НГЭКЦ при УМВД Украины в Луганской области в результате экспериментальной стрельбы зафиксировано максимальное значение удельной кинетической энергии около 0,53 Дж/кв.мм, что даёт формальное основание для признания револьверов калибра 4 мм (ФЛОБЕР) огнестрельным оружием.

Однако следует признать, что общепринятый в криминалистике минимальный критерий поражающей способности разрабатывался в 70-х годах прошлого века, при этом эксперименты с патронами кольцевого воспламенения Флобера не проводились, а критерий определялся исключительно на основе изучения нанесения проникающих повреждений человеку пулями патронов калибром от 5,6 до 9 мм. (Патроны ручного огнестрельного оружия и их криминалистическое исследование. М.М. Блюм, А.С. Волнов, А.В. Жук. - М. ВНИИ МВД СССР, 1982, с. 281).

С целью всестороннего и объективного изучения степени поражающей способности пуль патронов Флобера кольцевого воспламенения калибра 4 мм в ГНИЭКЦ МВД Украины совместно с судебно-медицинскими экспертами отдела судебно- медицинской экспертизы трупов Киевского бюро СМЭ проведено комплексное медико-биологическое и криминалистическое исследование.

В результате проведения в ГНИЭКЦ МВД Украины экспериментальной стрельбы (дистанция 1-3 м, регистратор скорости полёта пули "ПОЛЁТ") из револьверов "МE-38 Magnum-4R" и "ALFA mod.461" патронами производства Dynamit Nobel (Германия) и Selier&Bellot (Чешская Республика) зарегистрированы средние значения удельной кинетической энергии в диапазоне 0,34 - 0,47 Дж/кв.мм.

С целью объективной оценки пробивной способности и степени поражающих возможностей выстрелянных из револьверов пуль, работниками отдела судебно медицинской экспертизы трупов Киевского бюро СМЭ проведено медико-биологическое исследование ударно-травматического действия патронов Флобера калибра 4 мм. Исследования повреждений, которые возникли от действия патронов при стрельбе с расстояния 3-5 метров по трупам установили что, при выстрелах с расстояния 3-5 метров на трупах образовывались:
а) повреждения кожи в виде ран с раневыми каналами, которые не проходили в грудную и внутреннюю полости, а формировали повреждения подкожно жировой массы, мышц, грудины и рёбер. Данные повреждения имеют признаки телесных повреждений средней степени тяжести по критерию степени расстройства здоровья,
б) повреждения кожи в виде ран, раневые каналы от которых проходили с повреждением подкожно жировой ткани и мышц. Данные повреждения имеют признаки лёгких телесных повреждений, которые приводят к кратковременному расстройству здоровья.
в) повреждения в виде ссадин, которые имеют признаки лёгких телесных повреждений.

Таким образом, по результатам комплексного исследования установлено, что не смотря на наличие конструктивных элементов присущих огнестрельному оружию, револьверы калибра 4 мм (Флобер) не предназначены для поражения человека, выстрелянные из револьверов пули не имеют достаточной удельной кинетической энергии для нанесения человеку тяжёлых телесных повреждений, в следствии чего указанные револьверы к категории огнестрельного оружия не относятся.

Как правило, револьверы, предназначенные для стрельбы патронами Флобера кольцевого воспламенения калибра 4 мм для тренировочной стрельбы вне специальных помещений и площадок (тиров, стрельбищ), имеют защиту от несанкционированной переделки для стрельбы боеприпасами заводского изготовления."

РАЗДЕЛ 2 (ПАТРОНЫ)

В настоящее время наиболее распространены короткие и длинные патроны Флобера кольцевого воспламенения калибра 4 мм производства фирм Dynamit Nobel (Германия) и Selier&Bellot (Чешская Республика).
Патроны состоят из пули, гильзы и порохового заряда (или пиросостава).
Пиросостав используется в качестве метательного вещества в длинных патронах и представляет собой вещество серо-жёлтого цвета, запресованное в донную часть гильзы.
Общая масса длинных патронов - около 0,87 г., коротких патронов - 0,78 г.
Вес порохового заряда в коротких патронах - 0,01 г.
Пули изготовлены из сплава на основе свинца, сферической или остроконечной формы, безоболочечные (длинный патрон) или с оболочкой на основе сплава меди (короткий патрон производства Selier&Bellot).
Диаметр пуль около 4,2 мм, масса пуль - 0,47-0,48 г.
Гильзы с закраиной, цилиндрической формы, изготовлены из металла красного цвета (возможно покрытие серебристого цвета), который не притягивается магнитом. Длина гильз длинных патронов - 8,1 мм, коротких патронов - 6,4 мм, диаметр боковой поверхности гильз - 4,6 мм, диаметр донца - 5,9 мм. Инициирующий состав запрессован по краям донышка гильзы. Способ соединения пуль и гильз - обжим.
Патроны Флобера кольцевого воспламенения калибра 4 мм не имеют достаточной мощности для поражения человека, предназначены для тренировочной стрельбы вне специальных помещений и площадок (тиров и стрельбищ) и к категории боеприпасов не относятся.
При исследовании патронов Флобера следует уделять особое внимание возможности их переснаряжения, путём навески порохового заряда, вследствии чего значительно увеличивается начальная скорость полёта пули и патроны могут приобретать свойства боеприпасов.

ВЫВОДЫ:
1. Изделия использующие патрон Флобера не могут быть признаны огнестрельным оружием по следующим причинам: во-первых, они изначально не предназначены изготовителем для поражения человека (кухонный нож не может быть признан холодным оружием), во-вторых, их энергетические возможности не позволяют стабильно наносить тяжёлые телесные повреждения (убить человека можно и булавкой), в-третьих, патрон Флобера не является боеприпасом (не может быть признано огнестрельным оружием устпройство, которое не использует боеприпасы).

2. Для уменьшения вероятности возникновения проблем у владельцев оружия под патрон Флобера необходимо соблюдать два правила:
- использовать оружие только в режиме определённом его изготовителем (тренировочная стрельба),
-  использовать только стандартные (сертифицированные) патроны.

3. Все криминалистические нормы применяемые при экспертной оценке изделий использующих патрон Флобера разработаны в 80-х годах прошлого века (СССР) и не изменились в большинстве республик до настоящего времени.

“

21.05.10 17:19 Написал(а) Сергей (из города Анжеро-Судженск)
Добавлю: не меняйте рукоятку на МР-654К ибо получите вместо ПММ копию ИЖ-71, по сути гражданского оружия.
читать статью »

---

21.05.10 17:16 Написал(а) Сергей (из города Анжеро-Судженск)
Хочу поделиться своим мнением:Не секрет, что мы хотим видеть копию ПМ, а не ПММ, Ведь первый - практически культовая вещь, а второй- лишь один из многих современных пистолетов. Почему на ИЖМехе этого не понимают? Основное подаваемое достоинство 654-го - детали боевого пистолета, по сути означают, что во первых в пневматике окажется весь брак не прошедший контроль например на травматики, во вторых, как второстепенное производство качество изделий будет страдать и третье, вряд ли мы увидим копию ПМ, уж скорее германцы учтут критику и выпустят достойную модель. Почему я желая купить МР-654 беру в руки первый и вижу ну абсолютно несуразный затвор (из первых выпусков)? Почему на втором насечка затвора словно набита зубилом а на ИЖ-79 ТМ, который я взял для сравнения она очень аккуратная? Почему на третьем взятом в руки травит клапан (угробили баллончик)? Плюнул, купил немца, благо в сейфе дома лежит 79-й, вот только стрельба из него дороговата, потому и беру пневматик. Почему на полке у меня лежит прекрасный, замечательный,великолепный, качественный ИЖ-651? Неужели нельзя всю продукцию делать на должном уровне? С таким отношением Ижевцы угробят прекрасную идею, ибо делают МР-654К по формуле People Skhavayet.
Считаю, что при всех недостатках У-Макарова, по соотношению цена-качество он лучше! Правильная геометрия, хороший бой, а люфты и покрытие возможно детские болезни.
За державу обидно!
читать статью »

---

17.01.10 10:09 Написал(а) Я
А вы что хотели?
читать статью »

---

12.01.10 12:12 Написал(а) smile
и что далее !?
читать статью »

”
-Последние комменты

Shoping Now!